В село до свекрухи ми їздимо не дуже часто, адже ми постійно зайняті: чоловік на роботі, а я в декреті по догляду за дитиною. Та свекруха вже тиждень телефонує, просить, щоб ми приїхали і допомогли їй після зими все до ладу привести.

В суботу у чоловіка був вихідний і ми зранку поїхали в село. Чоловік відразу прийнявся за справи, а я поговоривши трохи із свекрухою, взяла донечку і пішла гуляти. В місті їй дуже не вистачає цього свіжого повітря.

На прогулянці ми дещо затрималися, в селі існує якийсь свій вимір часу, не встигли й оглянутися, як минуло добрих дві години. Я з донькою зайшла на подвір’я, і почула, що з будинку лунають голоси. Підійшовши ближче до дверей, я зрозуміла, що свекруха говорить з своєю сусідкою про мене.

– Та вона господиня ніяка, – голосно виплескувала свої емоції Марія Степанівна. – Хоч би раз поради моєї спитала, що і як робити. Я якось після свят заїхала до них в гості, а в неї нічого не зварено. Добре, що я хоч з собою якоїсь їжі прихопила, щоб сина нагодувати.

А на наступний день я свою їжу у смітнику побачила – зіпсувалася, каже мені невістка. Я її хотіла навчити голубці робити, огірки засолювати, а вона мені сказала, що вони такого не їдять.

Словом, не пощастило моєму синові з дружиною, а мені з невісткою. Не з того місця руки у неї ростуть. А сьогодні, вона теж добра, гуляти пішла, а могла б і поприбирати мені в домі.

Я слухала і не могла повірити, що люди бувають такими дволичними. Я ж до сьогоднішнього дня вважала її нормальною свекрухою. Вона ж в очі мені говорить, що я хороша, а от поза очі який бруд на мене ллє.

Так, ми з чоловіком намагаємося їсти здорову їжу, тому я не бачу потреби вчитися готувати за рецептами свекрухи. І якої поради я можу чекати від жінки, яка мою піврічну дитину хотіла вишнями нагодувати.

І чому вона сьогодні з внучкою сама не пішла гуляти, а сидить тут, в будинку, і плітки складає.

Але моя мама завжди мене вчила, щоб я не ставала в конфлікт з свекрухою, тому і цього разу я вирішила промовчати. Я зайшла в будинок, ніби нічого і не чула.

Додому я повернулася з великим каменем на душі. Тепер я точно знаю, що того ставлення до свекрухи, яке я мала, більше не буде.

Після цієї поїздки осад залишився на все життя.