ДВА РОКИ СВІТЛАНА СИДІЛА ВДОМА І ДОГЛЯДАЛА ЗА СВЕКРУХОЮ. А КОЛИ ЇЇ НЕ СТАЛО, СВІТЛАНА ВИРІШИЛА ПРИБРАТИ У НЕЇ В КВАРТИРІ. ДВЕРІ ЇЙ ВІДКРИЛА НЕЗНАЙОМА ЖІНКА, ТРИМАЮЧИ НА РУКАХ МАЛУ ДИТИНУ. ВЕСЬ СВІТ ДЛЯ НЕЇ ПЕРЕВЕРНУВСЯ, СВІТЛАНА ОШЕЛЕШЕНА СЛУХАЛА РОЗПОВІДЬ ЖІНКИ. А ПОТІМ ЗІБРАЛА УСІ СВОЇ РЕЧІ, ЯКІ ПОМІСТИЛИСЯ В ОДНУ СУМКУ І ПОЇХАЛА ДО ТІТКИ В СЕЛО
Два роки Світлана сиділа вдома і доглядала за свекрухою. А коли її не стало, Світлана вирішила прибрати у неї в квартирі. Двері їй відкрила незнайома жінка, тримаючи на руках малу дитину. Весь світ для неї перевернувся, Світлана ошелешена слухала розповідь жінки. А потім зібрала усі свої речі, які помістилися в одну сумку і поїхала до тітки в село
Всі подруги, а особливо родина, заздрили Світлані: вона дуже вдало вийшла заміж за серйозного чоловіка, який гарно заробляв і твердо стояв на ногах. Дмитро мав свій власний бізнес, мав велику квартиру в центрі міста в новому елітному будинку, три іномарки, котедж за містом та чималий вклад в банку. Чоловікові щастило, та й наполегливим він був в усьому. Одним словом – бізнесмен. Йому було 32 роки.
Світлана нещодавно лише закінчила інститут, рік попрацювала в школі вчителем. А влітку, коли у школі закінчився навчальний рік, молоді зіграли весілля. Після одруження Дмитро порахував, що його дружині не варто витрачати свій час та нерви, навчаючи чужих дітей. Краще Світлані сидіти вдома, чекати його з роботи і готуватися до появи спадкоємців. Зате в домі завжди буде затишно, прибрано і наварено. Світлана погодилася з чоловіком.
За перший рік після заміжжя Світлана побувала з чоловіком закордоном двічі, привезла звідти масу вражень і різних дорогих речей, косметики та парфумів. Тільки ось ходити в тих дорогих речах і фарбуватися було жінці зовсім нікуди.
Подруги Світлани усі працювали, були зайняті постійно з дітьми, а у вихідні займалися домашніми справами, готували різні смаколики і відпочивали сім’ями, для неї час знаходили рідко. У Дмитра було своє коло спілкування серед ділових людей, в який він не вводив дружину. Світлана засумувала.
Малюк у них так і не з’явився, гострота та яскравість почуттів до Дмитра пройшла. Вона, впоравшись з нечисленними клопотами по квартирі, тинялася з кімнати в кімнату, зайнята лише думками про майбутнє, яке уявлялося їй не дуже райдужним.
Через рік Дмитро лише зрідка заїжджав вдень додому. Увечері повертався пізно, втомлений, роздратований, рідко вечеряв і навіть не хотів розмовляти. Говорив, бізнес його похитнувся. Спочатку попередив Світлану, що варто бути більш стриманою у покупках. Потім зовсім став вимагати звіт у всіх її витратах за місяць, пізніше за тиждень.
А вечорами, коли продивлявся чеки, з калькулятором в руках доводив, що на життя їм вистачить вдвічі менше грошей, ніж вони витрачаються зараз. Світлана вже й зовсім захвилювалася, хотіла вже вийти на роботу, щоб у фінансовому плані стало трохи легше, але за фахом місця собі не знайшла.
Жінка вирішила записатися на курси, але раптовозахворіла мати Дмитра, і Світлана на два довгих роки перетворилася в доглядальницю.
Дмитро перевіз матір в свою з Світлану квартиру. Вся важка праця по дому та догляду за літньою жінкою була лише на дружині. Дмитро зовсім рідко бував вдома.
Коли свекрухи не стало, чоловік геть перестав нормально ставитися до дружини. Весь час старався втекти з дому.Світлана не розуміла, що відбувається з чоловіком, поки одного разу їй не знадобилося у справах заїхати в квартиру свекрухи, в якої не було вже кілька років.
Якось вона хотіла забігти подивитися, чи не потрібно там прибрати. І біля дверей почула, що в квартирі плаче дитя. Світлана геть спантеличена, ледь наважилася подзвонити у двері.
Двері відкрила чужа жінка.
Згодом виявилося, що тут проживала друга сім’я її чоловіка. Вони оселилися зі свекрухою, а коли та захворіла, відправили її до Світлани. Світлана гляділа нікому не потрібну свекруху, а тепер, коли її не стало і вона виявилася нікому не потрібною.
Світлана, коли почула це все, мала дуже велику депресію. Жінка зібрала всі речі, які помістилися в одну сумку і поїхала жити до своєї тітки. Така важка доля випала їй. А чоловік навіть не тримав, був тільки радий такому швидкому рішенню.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!