Катерина дуже невдало вийшла заміж. Чоловік добре заробляв, але сказав, що хороша дружина має сидіти вдома, щоб було і прибрано, і зготовлено вчасно. Сам Олексій приходив додому пізно, а вона завжди мала чекати його. У Катерини не було друзів, до родини вони ніколи не ходили. Коли Олексія підвищили на роботі, він вже не приховував від дружини свої походеньки, а їй гроші взагалі перестав давати. Якось Катерина наважилася покинути чоловіка і поїхати до батьків, та мама сказала, що вона має повернутися додому, бо про них погано говоритимуть люди. Катя повернулася до чоловіка, і жила б вона ще так багато років, якби не один дзвінок пізньої пори
Катерина росла в сім’ї, де головним завжди був в домі лише її батько. Мати дівчинки в усьому підпорядковувалася своєму чоловікові і того ж хотіла від доньки. Дівчинка виросла тихою, вона легко звикла у всьому слухатися своїх батьків. Після закінчення школи Катерина вступила до університету в обласному центрі. Жила студентка в гуртожитку в одній кімнаті ще з двома дівчатами. Вони встигали і вчитися, і влаштовувати своє особисте життя.
Недалеко від гуртожитку був клуб. Ось в нього по суботах дівчата бігали на танці. Додому вони їздили досить рідко, тому могли у вихідні розвіятися і сходити потанцювати. Одного разу на танцях Катерина познайомилася з хлопцем. Між молодими людьми зав’язалася дружба, яка потім переросла в серйозні стосунки. Чотири роки вони зустрічалися.
Перед самим закінченням університету випускниця отримала пропозицію вийти заміж. Вона погодилася і пішла слідом за своїм чоловіком. Сімейне життя з самого початку у них зовсім не склалося. Справа в тому, що Олексій, так звали її чоловіка, відразу ж заборонив дружині працювати, хоча в їх невеликому містечку була хороша робота для неї, не за великі гроші, але ж для старту дуже добре. Так жінка перетворилася на домогосподарку.
Чоловік цілими днями, а іноді і ночами був на роботі, а вона чекала його сама вдома. Однак не тільки це бентежило Катерину. Чоловік давав їй гроші на витрати, а потім просив звіту за кожну витрачену копійку.
Так минуло три роки. Крім того, що Олег виявився дуже жадібним, він ще був і дуже не хорошим чоловіком. Катерина повинна була звітувати йому, як ніби начальнику, про кожну хвилину, проведену без нього. Їй не можна було заводити подруг, спілкуватися з сусідами. Чоловікові не подобалося все, що робила дружина. Готувати вона, за його словами не вміла, стежити за порядком так як треба вона теж, не могла. Загалом, молода дружина виявилася нікудишньою господинею.
З плином часу Катерина набралася сміливості і вирішила піти від свого чоловіка. Приїхавши на тиждень в гості до батьків, вона про все розповіла матері. Та уважно вислухала доньку, але порадила повернутися до свого чоловіка в дім. Якщо трапиться розлучення, то це заплямує хорошу репутацію їх сім’ї. Так жінка поїхала назад і продовжувала так жити.
Гірше стало після того, як Катерина дізналася, що вже чекає дитину. Сергій почав показувати себе у всій своїй красі. До цього часу він отримав підвищення на роботі і поводився з дружиною так, як ніби перед ним був підлеглий. А найприкріше було те, що він почав заводити романи, при цьому, особливо не ховаючись від дружини.
У подружжя з’явилися дівчатка-близнюки. Після їх появи, Катерина набрала трохи зайвих кілограмів. Після цього чоловік перестав на неї взагалі звертати увагу. Він як і раніше заводив романи на стороні, а вона виховувала дітей вдома сама, змирившись зі своєю долею.
Роки йшли, діти росли, жінка старіла. Коли дівчатка вступили до інституту, вона зважилася подати заяву і розлучитися. Однак чоловік не хотів давати розлучення. Адже йому було так зручно приходити до тихої і слухняної дружини додому, яка прибирала, готувала, а також тихо терпіла всі зради і недобрі слова на свою адресу.
Одного разу пізно ввечері, коли жінка вже лягла спати, пролунав телефонний дзвінок. Катерина підняла слухавку і почула голос матері. Вона розповіла, що батько занедужав і потрапив в лікарню. Не довго думаючи, Катерина зібралася, написала чоловікові записку, викликала таксі і поїхала на вокзал.
На наступний день вона була вже в лікарні і кілька днів не відходила від ліжка батька, приходила додому тільки ночувати. Через кілька днів криза минула, батьку стало легше. Можна було піти додому.
Катерина вже йшла з лікарні у напрямку до автобусної зупинки. Раптом її хтось покликав. Обернувшись, вона побачила свого колишнього однокласника Володимира.
Після закінчення школи вони жодного разу не бачилися. Володимир зовсім не змінився, хіба що трохи постарів. Він запросив колишню однокласницю на каву до найближчого невеличкого кафе. Вони розговорилися, згадали шкільні роки.
Потім розповіли один одному про своє життя. Коли Володимир дізнався, як однокласниця живе з чоловіком, він запропонував їй жити разом. Вона подобалася йому ще зі школи, тільки він соромився їй в цьому зізнатися.
Катерина так і зробила. Вона розлучилася з чоловіком і повернулася в рідне місто. Вони з Володимиром почали жити разом. Це було зовсім інше життя, не така, як з її колишнім чоловіком. Це було життя, наповнене щастям і любов’ю, життя про яке Катерина тільки мріяла всі ці роки.
Вона знайшла своє пізнє жіноче щастя. Вони з Володимиром ось вже 8 років живуть щасливо, а доньки приїжджають до них в гості, вони дуже радіють а матір..
Єдине, про що шкодує жінка, що не наважилася шукати своє щастя раніше.