УЖЕ РІК Я ПРАКТИЧНО НЕ БАЧУ ЗАРПЛАТУ ЧОЛОВІКА. ТІЛЬКИ ЗНАЮ, ЩО ВІН ЇЇ ОТРИМУЄ НА ПОЧАТКУ МІСЯЦЯ. ВІН ОПЛАЧУЄ ПОЛОВИНУ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ, В БУДИНОК КУПУЄ ЛИШЕ ХЛІБ, ДУЖЕ РІДКО ЯКУСЬ КОВБАСУ, ЯКУ САМ І ЇСТЬ. ДИТИНІ ПОДАРУНКИ – ЛИШЕ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ. МЕНІ ЦЕ НЕ ПОДОБАЛОСЬ, І Я ВИРІШИЛА СЕРЙОЗНО ПОГОВОРИТИ З ТАРАСОМ З ЦЬОГО ПРИВОДУ. ПІСЛЯ СВАРКИ ВІН ПОЇХАВ ДО СВЕКРУХИ. ЖИВ У НЕЇ БЛИЗЬКО ТИЖНЯ, ВИТРАЧАВ НА СЕБЕ ВСІ ГРОШІ, А ПОТІМ ПОВЕРНУВСЯ ДОДОМУ. СКАРЖИВСЯ, ЩО У НЬОГО АБСОЛЮТНО НЕМАЄ КОШТІВ ДЛЯ ІСНУВАННЯ, МЕНІ ЙОГО СТАЛО ШКОДА, І Я ЙОГО ГОДУВАЛА. АЛЕ МИНУЛОГО ТИЖНЯ ВІН ПОВЕРНУВСЯ В ГАРНОМУ НАСТРОЇ

З Тарасом ми одружені вже 9 років. Нашому сину Сергію – 7. Живемо ми окремо від батьків, свого часу ми взяли квартиру в кредит, який в минулому році успішно виплатили.

Стосунки в нас наче й хороші, але моєму чоловіку шкода витрачати на нас гроші. Раніше такого не було, але з кожним роком проблема все більше посилюється. Я ще з цим мирилася, поки ми виплачували кредит, але зараз він економить на мені й на дитині ще більше.

Коли ми одружились, то вели загальний сімейний бюджет. Ми відкладали певну суму зі своїх зарплат на кредит, комунальні послуги та продукти харчування. Одяг купували кожен собі самостійно і ніхто нікого не дорікав.

Після появи Сергія, стало трохи важче. Я працювала дистанційно і тому платили мені менше, моїх грошей не вистачало, чоловік ділився своїми тільки зі скандалом. На себе я ніколи у нього не просила, тільки на витрати для дитини. Коли Сергію виповнилося 2 роки, я вийшла на роботу. Щоб заощадити, з сином сиділа то моя мати, то свекруха.

Уже рік я практично не бачу зарплату чоловіка. Тільки знаю, що він її отримує на початку місяця. Він оплачує половину комунальних послуг, в будинок купує лише хліб, дуже рідко якусь ковбасу, яку сам і їсть. Дитині подарунки лише на день народження. Мені це не подобалось і я вирішила серйозно поговорити з Тарасом з цього приводу.

Але все було марно. Він дуже швидко зрозумів, що після скандалу мені не хочеться ні його бачити, ні його грошей. Я покладаюся лише на себе. Тому кожен місяць він отримує зарплату, приходить додому і починає мене звинувачувати в неправильному веденні господарства, марнотратстві, каже, що я лінива.

Я намагалася довести йому протилежне, говорила, що якщо щось не влаштовує він може сміливо йти до своєї матері. Він так і робив. Жив у неї близько тижня, витрачав на себе гроші, після повертався додому. Скаржився, що у нього абсолютно немає коштів для існування, мені його ставало шкода, і я його годувала.

Минулого тижня все повторилося. Він прийшов додому в гарному настрої, приніс навіть морозиво сину, після, наче випадково, звернув увагу на немиті вікна і почалося. Я його вигнала, але вже з речами. Мені просто набридло його годувати. Я краще витрачу ці гроші на відпочинок з дитиною.

Та й я ще молода і симпатична жінка, витрачати життя на такого скупого й наглого чоловіка, я не хочу. Я не хотіла кидати Тараса, хоча б за ради дитини, думала, як це Сергій буде без батька. Але потім зрозуміла, що краще вже без нього.