У нашому під’їзді жила бабуся. Бабуся Катерина. Їй було 95 років. Мила, приємна старенька, завжди в гарному настрої, усміхнена і привітна.

Спочатку бабуся Катя прикрасила підвіконня на нашому поверсі і в нашому під’їзді горщиками з квітами. Красиво. На наступний день найяскравіші квіти, ті, що з бутонами, вкрали, і біля метро можна було побачити прудких торговців з горщиками з бабусиними квітами.

Сусіди вирішили поставити замок і домофон на вхідні двері. А вона повісила на стіни рамки з висловами великих людей, що будять совість, як заповіді. І знову поставила квіти на підвіконня. Затишно.

У під’їзд стали проникати галасливі підлітки. Бабуся Катя вийшла і запропонувала їм води або чаю. Вони довго сміялися. Пообривали квіти, перевернули рамки.

На наступний день вона знову поставила квіти, повернула рамкам колишній вигляд і поклала на підвіконня книги. Класику. Прийшли підлітки. Галасували, шуміли. Вона вийшла і… запропонувала їм чаю зі своїми апетитними пиріжками. Хлопці не змогли відмовитися. І навіть забрали з собою книги з обіцянкою прочитати. Квіти вони не чіпали, рамки теж.

На наступний день вона винесла пластикову пляшку з водою, щоб кожен, хто вирішив подбати про квіти, зміг полити. І… нові книги. Увечері прийшли підлітки, обливали один одного водою, реготали і галасували. Бабуся знову вийшла до них і запропонувала чаю, булочок, забрала пляшку, наповнила її водою і попросила їх полити квіти.

Хлопці стали приходити в під’їзд кожен день, сусіди обурювалися, навіть якось викликали поліцію, але бабуся сказала, що це мовляв до неї, її учні прийшли за книжками, роздала при поліції книги розгубленим підліткам і провела поліцію: “З Богом!”

У під’їзді з’явилася шафа з книгами. І поруч оголошення: “Прохання! Якщо є у вас вдома цікаві і важливі книги, вже прочитані вами, поділіться! Будьте ласкаві! А ті, хто взяв почитати, будь ласка, поверніть для тих, кому також це може бути потрібно і важливо!”

Шафа заповнилася книгами. Квіти з’явилися на підвіконнях на всіх поверхах. Красиві рамки з цитатами теж. Щовечора вхідні двері в під’їзд стали залишати відкритими.

Увечері можна було побачити на сходах підлітків, які читають книги. Бабуся поклала на підвіконня кілька ліхтариків, щоб їм було зручніше читати. Діти сиділи в під’їзді з включеними ліхтариками і в ньому було світліше, ніж зазвичай.

Бабусі не стало. На першому поверсі нашого будинку відкрили Клуб для дітей та підлітків. З бібліотекою і квітами на підвіконнях. Символом Клубу став ліхтарик…