З своєю дружиною я познайомився на одній мистецькій вечірці, де зібралося багато відомих і заможних людей. Вона відразу привернула мою увагу своєю яскравою зовнішністю. Як виявилося пізніше, саме на це Марина і розраховувала – знайти собі багатого чоловіка.

Марина була такою незвичайною! Дуже красива, чорнява, довге волосся кольору воронячого крила і проникливі карі очі, в яких можна було відразу потонути.

Вона була художником-початківцем. Ми познайомилися і відтоді почали спілкуватися, потім зустрічатися. Я закохався, але жити разом Марина відмовлялася. Тоді я запропонував їй одружитися, і вона погодилася.

Тільки при цьому поставила кілька умов. Марина хотіла пишне весілля і дуже дорогу сукню. Природно, я погодився, і вона почала підготовку до торжества. Це було дуже мило і романтично, весілля відбулося приголомшливе.

Зараз, навіть після стількох подій, все одно приємно іноді згадати чудове свято на березі моря. Моя дружина спочатку навіть не подавала виду, що їй хоч якось потрібні мої гроші. Вона розвивалася, малювала, продавала картини, а потім раптом її інтерес до живопису згас остаточно.

Я неодноразово намагався відродити в ній це, але нічого не вийшло. Замість вибору іншої професії, моя дружина вирішила просто залишитися вдома, адже вона вважала, що її чоловік досить заробляє.

Марина сказала прямо, що працювати не буде і просить давати їй певну суму щомісяця. Я погодився, сума б не зашкодила бізнесу і сімейному бюджету. Я переводив їй на карту, додатково давав, коли вона просила. Я думав, що вона хоче збирати на навчання або вкладає кошти на саморозвиток.

Але моя дружина витрачала їх на ресторани, посиденьки з подружками і надзвичайно дорогі сукні. Я вирішив не втручатися, може вона так підзарядиться енергією і зможе творити далі. Адже мені подобалося саме її бажання створювати в цьому світі щось нове і цікаве.

Але дружина підвищувала планку і стала просити протягом місяця вже більше, ніж я їй давав. Мене можуть засудити мільйони жінок, але я став відмовляти.

Втомився тягнути її. Якби віддавав стільки, то не зміг би відкладати на нашу майбутню квартиру, мені хотілося взяти велику і в центрі столиці, тому відкладав взагалі все. Але Фаїна навіть слухати не хотіла і стала буквально вимагати, мовляв, я чоловік і повинен її забезпечувати. А чому, власне, повинен?

Тоді я сказав, що буду давати їй гроші, якщо вона особисто буде готувати для мене їжу, і відразу сказав, що хочу на вечерю борщ і пельмені. Але Марина і не думала нічого готувати, вона і не вміла, і не хотіла вчитися. Як завжди, фиркнула і пішла сидіти на дивані з телефоном.

Вона переселилася в іншу кімнату, щоб не бути разом зі мною, вдома прибирала дімробітниця, готувала теж вона. А Марина тільки розважалася, про дитину навіть говорити не хотіла. Мене це дико дратувало і виводило з себе. Зрештою я взагалі перестав давати їй гроші, навіть картку розламав, на яку нараховував гроші. З мене досить!

Я ж був не проти, щоб вона сиділа вдома і займалася собою. Але не міг виділяти більше. А коли перед тобою стоїть дівчина, якій плювати на ваше спільне майбутнє, аби купити чергові туфлі і поставити їх в шафу, то ні про яке спонсорство мови бути не може. Вона пригрозила розлученням, а я подав заяву.

Моя дружина вирішила віджати половину бізнесу, але суд відхилив позов, адже я створив компанію задовго до її появи в моєму житті.

Так що підступні і меркантильні плани Марини не здійснилися. Після розлучення вона майже відразу загрузла в нових відносинах з моїм партнером по бізнесу, я не проти, хай тепер він викручується.

Джерело