Перед нашим весіллям свекруха приїхала разом з чоловіком і молодшим сином до моїх батьків. Самі родом з села, а вимог з самого першого дня купа. Джерело

Насамперед, свекруху не влаштовувало те, що мої батьки за нею не приїхали на своєму авто. І їм довелося трястися в автобусі. Зайшла вона до хати зі словами : “Як мене тут зустрічають, так, значить, і поважають. А ми ж уже практично одна сім’я. Навіть боюся уявити, як ви ставитеся до мого сина”.

Вона спробувала поплакатися, але моя мама була в курсі, що ми їм дали гроші на таксі. Тому мама уточнила у майбутньої свахи: “Так вам же діти дали гроші на таксі… Чому ви поїхали на автобусі?”

Ці слова страшно образили свекруху, вона знову почала плакати, що діти ще не одружилися, а свати вже їм їхні гроші рахують. Мама вирішила не звертати на це уваги.

На саме весілля свекруха прийшла не в настрої, і щоб це підкреслити, одягла чорну сукню. Демонстративно нічого не їла і не пила. Після весілля вона забрала всі гроші з конвертів і поїхала додому. Але перед тим, як покинути весілля, я випадково почула, як вона говорила моєму чоловіку: “Сину, ти молодець. Зачепився в місті за квартиру. Сподіваюся, ти скоро нас забереш”.

І тут я прозріла. Мої батьки, як і обіцяли, на весілля подарували мені квартиру. Ми з чоловіком розписалися швидше, тому і раніше в ній жили, але належала вона татові. Чоловік образився, що квартира не в його власності. І я, повелася, подарувала йому половину – ми ж одна сім’я, любимо один одного і ніколи не розлучимося.

Після почутого, мені стало не по собі, але я все ще вважала, що може щось неправильно зрозуміла.

Після весілля свекруха стала частим гостем у нашому домі, вона жила у нас місяцями. Я спробувала було чоловікові пояснити, що це не зовсім нормальна ситуація, але він відповів, що тема закрита – це його мама, і вона житиме тут стільки, скільки буде потрібно.

То ж коли молодший син вступив на навчання в університет, то свекруха з ним переїхали до нас назовсім. Я цього не витримала і сказала, щоб вони забиралися з мого дому. На що свекруха ошелешила мене, тицьнувши мені в обличчя дарчу: “Бачиш, як треба дітей виховувати? Відправила сина в місто, щоб одружився на квартирі – він так і зробив. І мамі частку подарував. Тепер я теж тут господиня!”

Я була шокована. Зібрала речі і пішла. Батьки мене дуже сварили за такий необачний вчинок, але що вже тепер поробиш. Квартиру довелося розміняти.

Свекруха була дуже рада, що все так вийшло. Я поїхала жити до батьків. Так, я зробила дуже необачний крок і тепер розплачуюся за нього. Але Бог їм суддя. Шкода, що я не знала, що бувають на світі такі люди.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.