Минулої суботи я весь день провела біля колишньої свекрухи. Я її годувала, читала книги. А коли прийшла додому – заплакала. Я вдячна Господу за своїх маму і тата

В минулу суботу у мене був вихідний день, я його весь провела біля колишньої свекрухи. Встала дуже раненько і поробила усі свої домашні справи. І, швиденько одягнувшись, поспіхом поїхала до свекрухи, поки її донька з чоловіком були ще вдома, адже ключів від їхньої квартири у мене ніколи не було.

З сестрою мого чоловіка ми ніколи подругами не були, спілкувалися просто, коли вся родина збиралася на свята, або дні народження. Але й ніяких негативних стосунків у нас не було, ми й не сварилися ніколи.

Коли я до них прибігла, вона почала мені показувати, що приготувала їсти для мами, які ліки і коли їй потрібно давати, та як правильно зробити легкий масаж.

Якщо чесно, я дуже вдячна своїй долі, а перш за все Господу, що він не дав мені бачити своїх рідних батьків у такому пригніченому та безпорадному стані. Це дуже важко, коли ти бачиш ось такою свою близьку людину, і добре знаєш, що допомогти їй особливо нічим не можеш. І жалості в очах твоїх теж не має бути, жодної жалості. Це почуття варто забути і заховати десь глибоко у собі.

Наш ранок почався зі сніданку. Я її годувала сама, як зовсім малесеньку дитину. А вона все говорила мені по декілька разів на хвилину:

– Не хочу! Не буду!

Після сніданку просто котили один одному на ліжку маленький м’ячик. Потім я їй щось розповідала. Говорила їй все, що спадало мені на думку. Розповідала про свої хвилювання, про своє життя, думки, роботу. Я говорила, говорила, ніби на сповіді. Вона дивилася на мене ямось поглядом повним смутку і просто слухала. Я відчувала, що зараз можу їй розповідати все, вона не осудить і не образить.

Потім ми співали якісь пісеньки, вони були набором звуків. У мене геть не має голосу, у мене все це дцже дивно виходило. Колишня свекруха якось так щиро сміялася з мене. А я сміялася їй у відповідь. До обіду час збіг зовсім швидко. Прийшла жінка зробити старенькій масаж. Я в цей час вийшла на кухню помити посуд.

Потім я знову розповідала колишній свекрусі, про те, як ми живемо з донькою.

Вона намагалася підтримати зі мною бесіду, але це їй вдавалося важко. Виходили якісь звуки лише.

Потім вона трішки поспала. Після обіду я знову її погодувала, і взялася читати їй книгу.

Потім прийшла донька колишньої свекрухи з чоловіком. Мені так шкода стало їх усіх. Шкода доньку, яка постійно несе великі навантаження, доглядаючи за мамою, і хвилюючись за неї. шкода колишню свекруху, яка зараз в такому безпорадному стані.

Вжк вечір, і я прийшла додому. На очі накотилися сльози. Нарешті цей день вже позаду. Ми вдома вечеряємо з донькою, потім вона швиденько сіла за домашні завдання зі школи, а я почала займатися своїми домашніми справами.

В цей день я багато чого зрозуміла. Наскільки важливо, бути з близькими та рідними людьми в хороших відносинах. І дуже важливо, щоб усі рідні та близькі були здорові.

Фото ілюстративне, з вільних джерел