– ОЙ, МАМО, НЕ ТРЕБА НАС ПОВЧАТИ. САМІ РОЗБЕРЕМОСЯ! МИ ВСЕ ПРОРАХУВАЛИ! ЗАТЕ ВСЕ ЯК У ЛЮДЕЙ! – СКАЗАЛА МЕНІ ДОНЬКА. МИ З СВАТАМИ ПОДАРУВАЛИ НАШИМ ДІТЯМ НА ВЕСІЛЛЯ ГРОШІ НА ОДНОКІМНАТНУ КВАРТИРУ, А ВОНИ ВЗЯЛИ В КРЕДИТ ТРИКІМНАТНУ

 

Самі, так самі. Куди нам, батькам, з нашим-то життєвим досвідом поради давати? Квартира є, машина є, чого не вистачає? Дитину. Щоб як у всіх, повний набір.

І тут не обійшлося без сюрпризів – донька захотіла в Америці народжувати, щоб у дитини американське громадянство було. Ми з сватами знайшли  приблизні розцінки, і за голови взялися: наші квартири і мою дачу продати – і то не вистачить. Слава Богу, що донька передумала. Але вибрала найдорожчий варіант лікарні.

Далі пішли дорогий одяг, дороге ліжечко і коляска, автокрісло – все мало бути найкраще і найдорожче. – Я не буду економити на своїй дитині! – надувала губи новоспечена мати, коли ми робили їй якісь зауваження.

В результаті сума по кредитах у них була настільки великою, що вони ледве витягували. А тут зятя звільнили з роботи, донька в декретній відпустці. Зовсім їм сутужно стало: квартиру вони змушені були здати в оренду, самі жити до сватів переїхали. На своїй новенькій машині зять тепер таксує.

І тут наші самостійні діти згадали про нас: – Батьки, допоможіть!

А що ми можемо їм дати, ми ж на пенсії. Все, що збирали ціле життя, ми подарували їм на весілля, щоб вони квартиру собі купили.

У мене ще є дача. Але я думаю, чи не буде дурістю віддавати свою дачу на їхні примхи, я ж в неї душу вклала, це ж моє життя.

Вони ж самі нам постійно повторювали: «Самі розберемося! Ми так вирішили! » В підсумку – живуть у свахи, сплачують борги. І я так розумію, що така ситуація продовжуватиметься ще не один рік. Ми звикли жити скромно, а ці сучасні діти хочуть все і зразу.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩