Ми з чоловіком працюємо в приватній компанії, обоє гарно заробляємо. Купили квартиру, машину, раз на рік відпочиваємо за кордоном, діти взуті й нагодовані.

Жодного разу не попросили грошей у батьків, навіть в борг, ще й виходить трохи відкладати.

У чоловіка є молодший брат Костя, якому батьки постійно допомагали, тому що старший вже давно заробляв сам. Університет свого часу Костя так і не зміг закінчити, відрахували за прогули і неуспішність. Довго шукав роботу, все йому здавалося, що його ніде не цінують і мало платять. Зате не так давно він вдало одружився, як каже моя свекруха.

У батьків його дружини є свій невеликий бізнес. Спочатку вони взяли Костю до себе на роботу, потім допомогли йому організувати меблевий бізнес, самі підібрали співробітників, щоб не прогоріти, бо, мабуть, розуміли Костіни можливості. Гроші теж дали для розкрутки.

Костя купив будинок за містом, дорогу машину і з часом дуже змінився. До нас у нього відношення поблажливе. Коли зустрічаємося, він нас любить, так, щоб чули і батьки, обожнює повторювати, що ось він навіть  без вищої освіти домігся в житті всього, а ми, які так пишалися дипломами, і дорікали його за небажання вчитися, працюємо на чужого дядька. Його улюблена приказка: «Де я, там і гроші». Свекруха дуже ним пишається, завжди ставить його в приклад моєму чоловікові.

Дивуюся, як люди швидко все забувають і не розуміють, що він сам по собі нічого не означає і не досяг би нічого без сторонньої допомоги і чужих грошей!

У тому, що він має зараз, ніякої його заслуги немає, що це все зробили батьки його дружини, а не він сам, щоб їх дочка жила в достатку і ні в чому не потребувала.

І якщо, не дай Бог, вони розлучаться, то Костя просто залишиться без нічого! Але сказати таке ми, звичайно ж, не можемо, тому що на все життя впадемо в немилість у всівх, тому доводиться терпіти таке ставлення до себе. Але мені просто навіть спілкуватися іноді не хочеться з чоловіковою ріднею!

Потрапив свекор у лікарню місяць тому, здогадайтеся, хто допомагав йому грошима? Здогадайтеся, чи дав Костя хоч гривню? І нам навть не подікували, сприйняли, як належне!

Автор: Олена

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

Джерело