У Галини підростало дві дочки. З роботою не ладилося, чоловік намагався з останніх сил зводити кінці з кінцями – нічого не виходило. Галина прийняла рішення, про яке через п’ять років пошкoдувала. Вона вирішила їхати на заробітки.

Для реалізації свого плану вона вибрала Італію. У сонячній країні у неї вже багато років проживала родичка. Марія навіть підшукала місце для своєї троюрідною сестри.

Душа Галини була на місці. А раптом господарі будуть ображати свою прислугу? Що тоді? Але побоювання Галі не виправдалися. Вона потрапила в інтелігентну і добру сім’ю, яка всіляко допомагала і підтримувала свою служницю. Платили вони дуже пристойно і своєчасно. Єдиною умовою було завжди бути на місці і не розголошувати того, що відбувається в будинку.

Галина кріпилася і старанно виконувала свої обов’язки. За цілий день вона так втомлювалася, що падала в своїй кімнатці на диван і засинала. Найскладніше було тоді, коли у господині появилась третя дитина. Але Галя своєю добротою так зачарувала всіх малюків, що вони ходили за нею один за одним.

Так вона з домробітниці періодично перетворювалася в няню. Її праця щедро оплачувалася. Всі гроші Галина пересилала додому. Вона допомогла дочкам закінчити школу і вступити до університету, купила старшій Жені квартиру на весілля і зробила капітальний ремонт у її з чоловіком будинку.

Потім вона допомогла чоловікові придбати машину і трактор. І все продовжувала наймитувати … Час минав, а список «необхідностей» тільки збільшувався.

Але якось раз до Галі зателефонувала молодша дочка і сказала, що виходить заміж. Жінка зрозуміла, що пора відвідати рідну країну і випросила у господині відпустку на кілька місяців. Вирішила нікому нічого не повідомляти, а зробити сюрприз.

Дорога тяглася просто нескінченність. Їхала найдешевшим автобусом, щоб заощадити. Нарешті остання пересадка і за вікном таксі з’явилися рідні пейзажі. Галина підійшла до свого будинку. Який він став гарний! Дах перекритий, палісадник засаджений квітами.

– Які молодці! – подумала Галина і відкрила хвіртку. На порозі раптом з’явилася гарна жінка, значно молодша Галини. Вона стояла в одному грайливому халатику і запитально дивилася на приїжджих.

– А ви до кого? – здивовано запитала вона.

– Я тут живу! – одними губами відповіла Галина.

– Але ж це будинок мого цивільного чоловіка! – здивовано відповіла незнайомка. У дверях з’явився чоловік Галини.

– Галинко, я тобі зараз все поясню. – почав він. Але Галина його вже не чула. Перед очима все попливло, і вона втpатила свiдомість. Прокинулась вона від того, що незнайомка сунула їй під ніс нашaтир. Чоловік просто втік, терміново виїхавши на своїй машині до доньки в місто.

– Ти пробач мене. Не знала я, що ти взагалі існуєш … Я зараз свої речі зберу і поїду. – зітхнула незнайомка.

– Я не можу залишатися в цьому домі. Мене зpадили всі … Не тільки чоловік, але і дочки …

Галина йшла вся в сльoзах по вулиці, обвішана баулами з подарунками. Вона поспішала в будинок своєї старої матері. Італійська казка закінчилася.

Почалися суворі будні. Як виявилося, вже півтора року у її чоловіка була нова «дружина», а Галину всі просто викреслили зі свого життя. Від неї чекали тільки щомісячних переказів.

Джерело