Коли ми переїхали пожити тимчасово до моїх бабусі і дідуся, які хотіли, щоб ми їх доглянули, і залишити нам будинок, вона першим ділом перемила з кислим обличчям всі вилки, перед тим як сісти за стіл. Коли зайшла до ванної, а потім вийшла, то сказала, що нічого там не змогла зробити: «Там старими пахне». Але на вулиці ми – щаслива, красива пара з коляскою за 50 тисяч гривень, це дуже важливо для неї
Я сам подав на розлучення. Сам прийняв рішення піти до іншої жінки і сам все це несу зараз на плечах і на совісті.
Моя колишня дружина навіть не здогадується, як мені не просто. Такий характер у мене, що не можу зізнатися і впасти в бруд обличчям. І зараз я розумію, як нерозумно зробив. Я залишив дружину і дочку через кохання. Мені здавалося, що це правильно. Коли жити не можеш більше без людинини.
Все дуже швидко починалося і розвивалося. Юля прийшла до мене в офіс бухгалтером, навела порядок у всьому. Усміхнена, красива, з гумором. І я закохався. Наш роман тривав два роки. А потім вона сказала, що чекає дитинкук. І тут я прийняв рішення, зрозумів, що це знак. Пішов з сім’ї. У мене народилася друга донька. Перша перейшла до другого класу. Я допомагав своїй першій дружині і дитині. Начебто все виконував, як порядний чоловік.
Юля виставляла в соцмережах наші фото: щасливі обличчя, «сніданок для коханої», перші кроки доньки, блакитний берег Балі, ось що подарував мене мій Котик, «щаслива сімейка на відпочинку», «коханий балує мене ось цим і тем». А насправді нашим сваркам немає кінця. З ранку до вечора і у вихідні. Вранці сніданок зовсім не для мене, а для соцмережі…
З дитиною займаюся я, дружина – на тренуваннях, стежить за собою. Про роботу й мови бути не може. Вона втомлюється і її треба цінувати просто за те, що вона поруч. Вона виявилася егоїстичною, показушною, спрямованою тільки на зовнішню красу людиною.
Коли ми приїхали пожити тимчасово до моїх бабусі і дідуся, які хотіли, щоб ми їх доглянули, і залишити нам будинок, так Юля з кислим обличчям першим ділом перемила всі вилки, перед тим, як сісти за стіл. Коли зайшла до ванної, а потім вийшла, то сказала, що нічого там не змогла зробити: «Там старими пахне».
Зробити зауваження не можна, відразу сварки й образи. Але на вулиці ми – щаслива, красива пара з коляскою за 50 тисяч гривень, це дуже важливо для неї.
А я все більше спостерігаю за Іриною, моєю першою дружиною. І все більше розумію, кого я втратив. І заради кого. Там дитина, тут дитина…
Колишня дружина юрист в хорошій компанії, дочка, затишний будинок. Дочка каже, що мама дивиться сторінки соцмереж зі мною. Каже, їй важко самій, але тато знайшов своє щастя, а вона сама.
Якби вона знала, яке “щастя” я знайшов і як хотів би повернутися!..
Автор: Максим
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!