Ця історія почалася в радянські часи в одному невеличкому містечку. У них була звичайна сім’я: чоловік Леонід – інженер на заводі, дружина Раїса – простий лаборант. Дві дочки Аня і Оля – розумниці, спортсменки, піонерки.

Леонід почав просуватися по партійній лінії і поступово досяг високої посади – став великою «шишкою» в місті. За матеріалами

Коли дочки вчилися в старших класах, Леоніду запропонували високий партійний пост в столиці.

Спочатку він поїхав у відрядження, а дружина залишилася з дочками. Вирішили, що коли дівчатка закінчать школу, то вони всі до нього переїдуть.

Протягом року Леоніду вдалося приїхати додому тільки чотири рази. І один раз Раїсі дали відгул, щоб вона відвідала чоловіка.

Рая знала адресу службової квартири чоловіка, тому що часто писала йому листи. Дзвонити вона не стала, хотіла зробити сюрприз.

Прилетіла в кінці робочого дня, але його не було вдома. (Ну, ви самі вже здогадалися, що ситуація, як в анекдоті).

Двері відчинила вaгiтна молода жінка. Сказала, що вона дружина Леоніда.

– Чому ви дружина, якщо я дружина? – затинаючись, уточнила Раїса.

– Ну, ми живемо разом, у нас буде дитина. Скоро плануємо розписатися, – пояснила та.

Раїса ледве стримала сльoзи. Розгорнулася і поїхала додому. Невірному чоловікові потім написала лист з вимогою розлучення.

Минуло 7 років. У Леоніда нова сім’я не склалася. Він розлучився з другою дружиною, і поїхав робити будівельний бізнес з колишніми партійними колегами.

Останні роки Леонід регулярно писав, дзвонив, приїжджав до Раїси. Просив пробачення, робив подарунки. Дорослі доньки теж переїхали, батько допоміг їм влаштуватися. Аня приїхала разом з чоловіком, а Оля вийшла заміж за москвича. Вони теж умовляли мати повернутися до батька. Адже він живе один, будує великий будинок, чекає її.

Раїсі було 45 років, коли вона повернулася до чоловіка, і вони знову розписалися. Вони прожили разом ще більше 15 років, багато подорожували, іноді брали з собою онуків, займалися благодійністю. Леонід перший покинув цей світ. Дочкам залишив свій бізнес, а дружині будинок. Також у дочок були окремі квартири, а в Олі навіть будинок з прислугою.

Не дивлячись на хороше матеріальне становище і спадок, дочки почали сyдитися з матір’ю через батьківський дім. Раїса була дуже засмучена цим фактом і психологічно подавлена. Вона раптом зрозуміла, чому дочки хотіли, щоб вона повернулася до батька. Їм було зручно, щоб мати допомагала з онуками, а батько не завів іншу сім’ю. Схоже, вони вже тоді планували, щоб спадок батька не дістався комусь ще.