Чоловік я не бідний, далеко не бідний. Більшу частину свідомого життя розвивав бізнес, гарував що є сили і навіть не замислювався про те, що у всіх моїх знайомих сім’ї, діти, а я як і раніше не одружений. Але одного разу настав той самий час, коли вільного часу стало більше і думки про сім’ю періодично почали закрадатися в голові.

Познайомився в ресторані з красунею. Дівчина-картинка, ніби тільки зійшла з обкладинки гламурного журналу: фiгyра точена, личко миле-миле. Зустрілися, почали жити разом. Вона весь час в телефоні сидить, а якщо не в смартфоні, то на манікюрі, пeдикюрі або у стиліста. Вечорами в будинку немає. Подзвоню, а вона в нічному клубі, приходь мовляв, каже. Але мені це не цікаво. За матеріалами

Їсти не готувала. Завжди по ресторанах та по кафешках бігали. Поговорити ні про що. У “ляльки” ніби протяг в голові. Сидить, дивиться на мене, очі розумні робить, а що кажу, здається, не чує. Через півроку склалося враження, що ні дівчину собі завів, а собаку, яка начебто розуміє, що їй кажуть, а відповісти не може.

Набридла мені таке “сімейне життя”, зібрав її дрібнички, зняв квартиру в центрі, сплативши вперед 3 місяці, і перевіз красуню. Поплакала вона рівно тиждень, а потім знайшла чергового папіка, який став її по закордонах возити. А я видихнув з полегшенням.

Одного разу, роблячи покупки в магазині, випадково зачепив плечем дівчину, у якої в руках пакет з молоком був. Впустила вона його, пакет лопнув, вся мокра. Вибачався як міг, а потім запропонував до будинку довезти. Думав, біля під’їзду номер візьму, не дала. Місяців зо два періодично чергував біля її будинку і, як виявилося, хлопця у неї не було. Завжди додому одна ходила, на вулиці рідко з’являлася. Посидить з подругою на лавочці і додому.

Через місяці два під’їхав до подруги, змалював ситуацію, попросив номер телефону дівчини з магазину. Не дала. Тоді поїхав за квітами, купив величезний шикарний букет, написав записку зі своїм номером і передав через подругу. Через тиждень пролунав довгоочікуваний дзвінок. Запросив дівчину в ресторан. Повечеряли. Вона скромна, практично нічого не замовляла, переживала що дорого.

Відносини наші були схожі на дружні. Часто зустрічалися, розмовляли про все на світі, гуляли як підлітки по парках, коли їмо морозиво і солодку вату. Перший раз поцiлувалися місяці через три. Був щасливий, немов дитина, якій новий конструктор купили. Все було просто супер.

Сьогодні живемо разом. Вона наpoдила мені чудову доньку, а скоро з’явиться ще й синочок. Люблю свою дружину більше життя, а на пустоголових красунь з лялькової зовнішністю навіть уваги не звертаю.