Ярослава і Оксана були найкращими подругами з дитинства. Але доля зіграла з ними злий жарт. Дівчата закохалися в одного хлопця – Василя, а він вибрав Оксану. Пробачити такого Ярослава не могла, тому назавжди припинила спілкування з подругою.

Довгих двадцять п’ять років жінки не спілкувалися, хоча і жили в одному селі. Невдовзі Ярослава теж вийшла заміж за місцевого багатія. Не любила, але розуміла, що тут, в селі, це найкраща партія для неї.

Невдовзі у Ярослави народився син Андрій. В ньому жінка бачила сенс свого життя. Для єдиного сина у неї було все найкраще. Після школи Андрій подався вчитися до столичного університету, а потім поїхав на стажування закордон. Мати не могла натішитися успіхами свого сина. Все уявляла, яку ж невістку син приведе додому.

Влітку Андрій приїхав в село на канікули. В Тетяну він закохався з першого погляду. І в столиці, і закордоном він бачив багато красивих дівчат, але в погляді дівчини було щось таке, перед чим він встояти не зміг.

Літо закінчувалося і Андрій розумів, що йому потрібно приймати рішення. Також він добре розумів і те, що без Тетяни, без її очей він жити уже не зможе. Тому хлопець вирішив, що засватає Тетяну, а потім, після весілля, забере дівчину до себе в столицю.

Першою, кому він сказав про своє рішення, була мама. Але Ярослава як почула, що її єдиний син хоче взяти собі за дружину доньку Оксани, категорично сказала, що такого ніколи не допустить. Андрій був розгублений, він не розумів, чим саме так не вгодила мамі його Тетяна.

Ярослава ж затялася, що ніколи цього не буде, оскільки не могла собі собі уявити, що її сватами стануть Оксана і Василь. Це ж тепер з ними родичатися треба, зустрічатися – та жінка твердо вирішила, що цього не буде. А сину так і сказала:

– Якщо підеш до неї, не буде тобі мого батьківського благословення.

Андрію було дуже сумно від цього, з однієї сторони, він і мамі не хотів перечити, а з іншої – розумів, що хоче своє життя пов’язати з Тетяною.

Ввечері Андрій сидів в саду, під яблунею, як з роботи прийшов батько. В розмові з сином, він пояснив, чому мама так себе веде.

– Вона ж так мене і не полюбила, – сумно зауважив батько. – Все про свого Василя думала і про те, як їм з Оксаною має помститися. От життя їй і підкинуло нагоду. Та ти, синку, нікого не слухай. Забирай кохану і їдьте звідси подалі. Я знаю, як воно жити без любові.

В кінці літа Андрій з забрав Тетяну з собою в місто. Вирішили обвінчатися в одному з храмів, а замість того, щоб робити весілля, молодята поїхали у весільну подорож.

Ярослава, як і попереджала, зовсім викреслила сина з свого життя. Навіть не подзвонила і не привітала. Важку образу вона затаїла на сина. Молодята кілька разів намагалися налагодити з мамою стосунки, але поки-що нічого не виходить.

Спеціально для ukrainians.today. Передрук без гіперпосилання на ukrainians.today заборонено.

Фото ілюстративне – sunmag.

Джерело