В селі завжди було важко з роботою, то ж чоловіки взялися їздити на заробітки за кордон. Петро теж не відставав від інших, і вже багато років був заробітчанином. З Катериною вони прожили довгих двадцять п’ять років. Спочатку жили душа в душу, син народився. Катерина не перечила чоловікові, вірно чекала, бувало, що по пів року Петра не було вдома. А потім приїде на кілька днів і знову на роботу. Так і жили, адже іншого виходу не було.

Всі зароблені чоловіком гроші Катерина відкладала, бо ж мало чого, та й син росте. Собі ніколи нічого зайвого і не придбала. Поки чоловік по заробітках мотався, вона домашнім господарством займалася, худобу тримала, курей, гусей, та ще й город обробляла. Всю сільську роботу звалила вона на свої тендітні плечі. В свої сорок шість Катерина виглядала значно старшою, і це не дивно, бо не шкодувала вона себе. Тішила себе думкою, що Петро її і таку любить.

Спочатку гроші йшли на будівництво хати, Катерина, як добрий господар, звела чудовий будинок. Потім значна частина коштів йшла на навчання сина, він поїхав в обласний центр вчитися в університеті. Останнім часом Катерина відкладала гроші синові на весілля. Вже чималу суму склала, адже Богдан вже два роки зустрічався з сусідською дівчиною Світланою, то ж зрозуміло, що й весілля не за горами. І як у воду дивилася жінка, бо нещодавно прийшов Богдан додому і сказав:

– Мамо, чекаємо тата і будемо до Світлани старостів присилати.

Катерина нічого не мала проти, якраз Петро мав додому повернутися. То ж через тиждень в суботу вони вже сиділи за столом у сусідів і обговорювали деталі майбутнього свята. Світлана відповіла згодою. Весілля вирішили робити по Великодні. Планувалося шикарне торжество людей так на двісті, бо в селі так заведено,  щоб усю родину на весілля кликати.

Петро сказав, що якщо така справа, то він ще на місяць поїде, щоб трохи підзаробити. Катерина приготувала їжу, одяг і, поцілувавши чоловіка, відправила в дорогу. Але на наступний день, жінка відкрила сервант, щоб покласти туди деякі речі, і виявила, що грошей, які вони з чоловіком відкладали для сина, немає. Жінка не могла зрозуміти, що сталося, куди поділися гроші. Зникнення грошей стало для неї повною несподіванкою. Хто міг залізти до неї в хату, адже чужих людей у них взагалі не було. Син теж поїхав в місто.

Вона вхопила телефон, щоб розповісти чоловікові про те, що у них сталося. Але Петро не відповідав. Прочекавши весь день, Катерина почала шукати тих людей, які працювали разом з Петром. Нарешті таки додзвонилася до одного із них, і той її ошелешив – Петро з ними не працює вже майже рік. А куди ж тоді він щоразу їздить? У Катерини було більше запитань, ніж відповідей.

Але і відповідь не забарилася. Через кілька днів Петро сам зателефонував і зізнався, що гроші забрав він. У нього вже давно є інша жінка і нещодавно у них народилася дитина. Просив пробачити і не зрозуміти. Потім батько особисто зателефонував і сину, і так само просив прощення, пояснюючи, що у нього в житті так склалося. Пропонував відкласти весілля на рік, а за цей час він щось придумає.

Катерина ледве все це пережила. Син як міг підтримував маму. Вони з Світланою вирішили не робити весілля, а просто розписатися. Батько на розпис не приїхав. У нього тепер були важливіші справи – в свої майже п’ятдесят, він знову став батьком.

Спеціально для ukrainians.today. Передрук без гіперпосилання на ukrainians.today заборонений.

Фото ілюстративне – goodfon.

Джерело