«Ірко, привіт! Робота роботою, але питання треба вирішувати! Давай післязавтра о 17 годині в нашому улюбленому кафе на розі Шевченка і Незалежності. Я столик біля вікна замовлю. Все як тобі подобається».

– Нічого собі добрий ранок! – подумала жінка, перечитавши ще раз повідомлення сонними очима.

– Телефон мій. Чоловік мій. Кафе улюблене. Столик подобається. Все б нічого, якби не одне «але». Я – не Ірка, я – Тетяна!

Через декілька хвилин телефон знову радісно пропілікал, повідомивши господиню, що від чоловіка прийшло ще одне повідомлення.

«Ой, вибач, це не тобі. Це колезі з роботи».

– Таааак … – жінка остаточно прокинулася і почала обмірковувати несподівану ситуацію. Гаразд, спокійно. Головне, тримати себе в руках і не приймати поспішних рішень. Зроблю вигляд, що нічого страшного не сталося. Зведу все до жарту.

«Ммм … Як романтично. Добре провести вам час, коханий. Ірці привіт».

– Що ж робити? Раптом це не просто колега з роботи, а цукерочка із секретом? Як ці мерзенні «Кицьки-іриски», які в дитинстві приставали до зубів. А зараз чіпляються до чужих чоловіків … Зустріч післязавтра, тобто в середу. Угу. Треба б перевірити. Сходити, дізнатися, з ким він там збирається вирішувати питання в нашому улюбленому кафе. Та ще й на моєму улюбленому місці біля вікна.

Зловлю негідника на гарячому! Що у мене за графіком? Так. Клієнтку з 16 години перенесемо, вечірнє заняття з йоги – пропустимо. А запишуся я, мабуть, в салон краси в день! Викривати невірного чоловіка так у всеозброєнні. Хай бачить, кого проміняв, козел!

У наступні два дні Тетяна ледве стримувала себе, щоб не прибити винного чоловіка. Привітно спілкувалася і вела себе так, ніби нічого не сталося. Їй це вдавалося насилу, але вона впоралася і обійшлася без зайвих скандалів.

Вранці в середу, як зазвичай, чоловік підвіз її на роботу і поцілував в щічку. Вона посміхнулася у відповідь, побажала йому доброго дня і випурхнула на вулицю. Все було як завжди, тільки в рюкзаку лежали не спортивні речі для занять йогою, а плаття і туфлі.

Відпросилася раніше з роботи. Зробила в салоні укладку, манікюр і макіяж, і попрямувала до потрібного часу в кафе викривати невірного чоловіка. Виглядала дивовижно, краще за будь-яку цукерку. Все йшло за планом. Обережно зайшла в заклад і заглянула в зал.

– Ага, ось він сидить біля вікна за нашим столиком, зрадник. Ще й з букетом квітів. Точно Ірку свою улюблену чекає! Ну, я зараз влаштую йому солодкий вечір! На все життя запам’ятає цей десерт, скoтина!

Тетяна підняла голову, випрямила плечі і вийшла з кімнати впевненою ходою прямо до столу, де сидів чоловік. Побачивши дружину, він швидким поглядом оцінив її чудовий вид, встав зі стільця і, простягнувши шикарний букет, вигукнув:

– З річницею, кохана!

Від подиву жінка завмерла на місці і кілька секунд розгублено переводила погляд з чоловіка на квіти і назад, явно намагаючись зрозуміти, що ж сталося. Нарешті, вона прийшла в себе, прийняла букет і запитала:

– Річниця? А яке сьогодні число?

– Мила, ну ти як завжди. Знову все на світі забула. Кажу ж двадцять сьоме. День нашої першої зустрічі. Моє найулюбленіше число.

– Блін, точно ж, голова моя порожня! Пробач, коханий, зовсім замоталася. А як же ця … твоя Ірка? Я ж прочитала повідомлення.

Чоловік посміхнувся.

– Так це ж жарт був, ти чого? Правда повірила? Ти останнім часом у мене вся в справах і турботах. Ми з тобою так мало проводимо часу разом, що я відразу зрозумів, що ти не згадаєш про річницю, тому вирішив тебе розіграти. Таке повідомлення ти б точно не пропустила, я ж добре знаю твою ревниву натуру, ось і виманив тебе хитрістю в кафе. Придумав незвичайну зустріч. Так би мовити, несподіваний сюрприз. І, як бачиш, не прогадав. Дивись, яка ти красива прийшла!

– Ось ти жук! – зауважила Тетяна. – Відмінний вийшов сюрприз. Гаразд, спасибі тобі. З мене теж подарунок. Такий ти у мене милий! Вибач ще раз, що забула про нашу дату.

І вони від душі насолодилися зустріччю. Смачно поїли, поговорили і випили вина. Загалом, приємно провели вечір, який затягнувся до самого ранку …

Джерело