Уявляю, як мене зараз осудять бабусі! Хоча можливо знайдуться і ті, хто мислить реально, думає про своїх нащадків, а не про свої забаганки і егоїзм. Ніяк не очікувала, що вийду заміж за людину, у якої мама буде така – зовсім байдужа до своїх ближніх, а найголовнішим у житті вона вважає жити «зі штанами», та ще й піти з ними під вінець на схилі років!

Як я розумію, сімейні цінності і традиції їй були не важливі ще відтоді, як вони одружилися з батьком мого чоловіка. Вона навіть не намагалася зберегти сім’ю, коли її синові (моєму чоловікові) було зовсім мало років. Його батько пішов до іншої жінки, мабуть із-за байдужості своєї дружини, а вона його і не тримала, хоча б для того, щоб у сина був батько. Так він і ріс – тільки під наглядом матері. Навіть бабусю він свою не пам’ятає – вона рідко до них приїжджала.

Чесно кажучи, я здивувалася, коли перший раз побачила свою майбутню свекруху. Їй було тоді вже 46 років. Ось уявіть: вибілене фарбою волосся, кілограм туші на віях і червона помада! Мерилін Монро відпочиває! І характер такий же, легенький, дівчинка на пенсії. Нігті довгі і червоні, на каблучках бігає. Ну в загальному може професія дає про себе знати, вона в салоні краси працює.

Після скромного весілля ми почали жити з Антоніною Семенівною. Але без теплих домашніх вечорів і спільного чаювання. Вранці вона йшла на роботу (працює тільки до обіду), а в другій половині дня у неї завжди справи: то фітнес, то дівич-вечори, то вечірки, то боулінг, то майстер-класи якісь, то таємні побачення. Я запитала раз: «А ви не втомлюєтеся в свої роки так бігати?», Вона відповідає: «А які мої роки?». Гм, так пів сотні ж скоро – ось які! Удома майже не їсть – тільки кава з бутербродом на перекус.

А через рік після весілля я дізналася, що при надії. Якраз під Новий Рік, два роки тому. Мені поганенько, а вона з подружками танцює в кімнаті! Мій чоловік не зрозумів, що зі мною, кличе маму, а вона: «Нічого поправиться, може з’їла щось не те!». А коли дізналася, що зі мною, якось розчаровано сказала: «Ну і даремно! Для себе б пожили хоч трохи!». І ні краплі захоплення! Бабуся називається!

З появою онука нічого не змінилося! Робота, фітнес, подружки. До онука майже не підходить: «Агу-агу!», брязкальцем помахає і все. Якось раз з роботи прибігла, малюк кричить, а у мене купа білизни у пральній машині, а вона стоїть біля плити, в турці каву варить. Я кажу: «Мамо, ви не потримаєте дитину, я білизну розвішу?». А вона не реагує. Я підходжу, а у неї в вухах навушники на всю гучність. А потім швидко кави випила, переодяглася і втекла. Чоловікові скаржуся, він плечима знизує – мовляв, ну ти ж знаєш нашу маму

Малюк ріс, але як завжди від нашої матусі не було уваги. Казала, що вона не нянька, молоді повинні жити своїм життям, а якщо вони надумали зробити дитину, то нехай самі і виховують. Вона перестала ночувати вдома, а півроку тому, вона зібрала речі, сказала «Арівідерчі», і пішла до якогось чоловіка! Ось так! А зараз вона задумала вийти за нього заміж! І онук не потрібен, і нам відпочити ні разу не дала. Заходить рідко, за якоюсь річчю, махне рукою онукові і тікає.

Моя мама живе дуже далеко – пів країни треба на поїзді проїхати. Вона була б чудовою бабусею, але приїхати не може – скаржиться на здоров’я. Але я знаю, вона б з радістю і з онуком б сиділа, і пиріжки б пекла і в’язала б носочки. До речі, в’язані речі малюкові вона вже надсилала. І, між іншим, вона всього на 4 роки старша від моєї свекрухи! З моїм батьком вона теж розлучилася, тільки коли він уже мене виростив, мама берегла сім’ю заради мене і мого старшого брата. Вона так ніколи себе так легковажно не вела.

Я дуже зла на Антоніну Семенівну! Старенька-молодичка в якій ні краплі жалю, жалю і турботи. Море думок про себе! А адже саме її вік – це час віддачі, любові до ближніх, до молодших в своїй родині! Намагаюся говорити про це зі своїм чоловіком, щоб він попросив її прийти до нас, побути з малюком, щоб відпустити нас на вечір погуляти, може тоді у неї прокинеться бабусин інстинкт. А то що заміж на старості років зібралася – так вона нас підтримує! Невже їй взагалі не соромно? Але чоловік відмахується і не хоче говорити на цю тему. А шкода!

Фото ілюстративне.