З Олею ми дружимо ще зі школи. Ми навіть вчилися в одній групі в інституті. Я жила у гуртожитку, так як не мала змоги орендувати квартиру, а вона у свого заможного хлопця. Євген винаймав для неї квартиру, Оля мені розповіла, що він перед вступом заплатив за неї гроші, щоб вона вступила в інститут. Хоча вона була їз заможної сім’ї, але її батьки привикли, що в більшості випадків за їх доньку відповідає зять.

Після того, як ми закінчили інститут, Оля вийшла заміж за Євгена. Я також була запрошена на весілля. Жили молодята в розкошах, а як народилася дитина, то одразу няню винайняли, щоб та допомагала молодій матусі.

Оля ж стала справжньою пані, навіть за покупками не ходила, все робили інші люди. Оля завжди мала гроші, адже чоловік не рахував, скільки їй дає. Можливо, думав, що вона буде відкладати, а вона витрачала все на одяг і розваги. Дівчина дуже часто влаштовувала вечірки у себе вдома, за які оплачувала вона.

Я дуже хотіла побувати у неї в гостях, коли чоловік буде присутній вдома. Я на вихідні напросила до неї, хоча Євген не був в захваті від такої ідеї. Оля накрила на стіл, і ми стали веселитися і розповідати різні історії. Я вирішила напоїти подругу й звабити її чоловіка.

Він порядний чоловік, але перед моїми чарами встояти не зміг.

Я не хотіла забрати його у Олі, але хотіла помститися, адже вона так не цінує те, що має. Їй заздрили усі подруги: Євген успішний, вдома все зробить, з дитиною посидить, а вона — лише з друзями розважається.

Після цієї ночі, я ще й розгулювала напівгола по квартирі. “одягайся”, — сказала мені Оля, на що я лише єхидно посміхнулася.

Так в одну мить вона все стратила. Треба було більше цінувати свого чоловіка. Ми ж усі відвернулися від неї, адже вона залишилася без нічого.

… Олю, якщо ти колись прочитаєш мій лист, то вибач мене. Я не хотіла для тебе зла, просто намагалася провчити …

Джерело