Багато родин через спадщину стають ворогами, але я і подумати не могла, що це торкнеться і мене.

У мене є молодша сестра, живемо ми обидві в своїх окремих квартирах, які нам купили батьки. Батька нестало три роки тому, а в цьому році нестало і мами.

Після пoхoрoну сестра завела розмову про батьківську квартиру. Я сказала, що мама зробила заповіт на нас порівну, так що проблем не буде. «Це вона тобі так сказала, щоб не засмучувати тебе і не сваритися, а в дійсності квартира моя» – відповіла сестра

Я не повірила їй, поки вона не показала документи. Мене не цікавить квартира, просто хочу зрозуміти, чому мама так вчинила, якщо вони з батьком нас любили однаково?

Сестра сказала, що я живу одна і навряд чи вийду заміж (мені 38 років), а у неї двоє дітей. Тому мама залишила квартиру як би онукам. Якщо це так, то чому цей факт приховали від мене? Я б не заперечувала, мені комфортно і в своїй однокімнатній квартирі, а заміж я дійсно навряд чи вже вийду. Все це я розумію, але образа просто душить.

Мати і сестра вирішували це питання за моєю спиною, як ніби я чужа стороння для них людина. Сестра, бачачи мій стан, запропонувала гроші, не половину вартості квартири, звичайно ж, у неї таких грошей немає. Але я відмовилася. Мені нічого не потрібно.

Мама не тільки позбавила мене спадщини, а й зіпсувала пам’ять про себе, а ще зробила нас з сестрою чужими людьми. Сумно.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!