Живемо ми до речі дуже добре, ніхто ні з ким не свариться. Про побутові речі ми домовилися ще з самого початку. Комунальні послуги оплачуємо навпіл, на основні продукти складаємося, а коли хочеться чогось смачненького, то це вже кожен собі окремо купує. В нас взагалі є правило: те, що лежить у холодильнику можна брати всім.

Проте, рік тому все змінилося. Свекруха вийшла на пенсію й стала геть іншою. Вона раптом вирішила на всьому економити. Каже, що навіть 1 сірник можна двічі використати, якщо сильно захотіти. Не знаєте як? А ви в неї запитайте.

Потім, вона десь вичитала в інтернеті про «американський» стиль миття посуду. Це коли ти всі тарілки заливаєш водою, вони там киснуть, потім швидко губкою їх протираєш та полощеш. Так вона не лише сама так робить, а й мені постійно про це говорить.

Зараз вона просто за всіма ходить та вимикає світло. А на ніч навіть холодильник вимикає. Та й взагалі, багато у неї таких цікавинок. Але найгірше — це душ. Вона десь вичитала, що на те, аби помитися вистачає 4 хвилин, далі — марнотратство. Так ось, коли ти в душі понад 5 хвилин, вона починає стукати у двері й нагадувати про час. А це нічого, що для мене після робочого дня просто постояти під теплою водичкою — справжня насолода?

Нещодавно, я почала помічати, що в туалеті за собою хтось не змиває. Виявилося, це теж була Анджела Петрівна, яка почала фанатично розповідати мені про те, що це шалена економія води! На скільки? На 100 гривень?

Я вже навіть з чоловіком про це говорила, проте він мене навіть слухати не хоче. Каже, що на власну квартиру зараз грошей немає. І як мені жити з людиною, яка хоче зекономити буквально на всьому. Це їй зараз 64, а що буде далі?

Джерело