В дуже ранньому віці я народила дівчинку, я — мати одиначка, оскільки мій коханий, як виявилось, в той період свого життя не був готовий до відносин і покинув мене з немовлям на руках.

Я почала працювати швачкою, через деякий час отримала маленьку кімнатку в гуртожитку. Дуже довго ридала, але мої колеги підтримували мене як могли, за це я їм ще досі надзвичайно вдячна.

На світ появилась моя донечка Міла, вона стала сенсом мого життя! Років через 10 моя подруга допомогла мені пересилитись у двокімнатну квартиру.

Я присвятила все своє життя Мілі, завжди тяжко працювала, щоб донечка ні в чому не потребувала.

Міла почала займатись волейболом, багато подорожувала по містах, часто бувала за кордоном.

Міла підросла, стала неймовірною красунею, але я почала відчувати, що вона віддаляється від мене, з’явилися свої секрети.

Одного разу у нас трапилась сварка на рахунок волейболу, Міла не розуміла навіщо в дитинстві я її туди віддала, казала, що краще б вчила іноземні мови. Для мене, це відверто стало шоком, Міла завжди із великим задоволенням ходила на волейбол, не пропускала жодне заняття і ніколи не відмовлялась від поїздок.

Я так зрозуміла, що це вплив її подружок, одного разу мені довелось їх побачити. Одна працює екскурсоводом, супроводжує іноземців, а інша дівчинка репетитор з англійської. Дівчата гарно та стильно вбрані. Ось звідки дув вітер.

Якось вона привела додому хлопця і сказала : «Мамо — це тепер мій чоловік і він буде жити з нами.»

Я погодилась і перечити не стала. Анатолій був артистом за професією, але щоб його у наш театр взяли потрібна була прописка. Прописавши його в нашій квартирі, я почала відчувати, що місця в ній мені немає.

Анатолій нічого не робить, спить до обіду, вночі репетирує, заважати не можна. Грошей додому не приносить взагалі. Купили ми йому дороге вбрання, щоб знайомитись з потрібними людьми та почати просуватись по кар’єрних сходинках.

Інколи, я питаюсь у зятя, що у нього з роботою, але моя дочка одразу заступається за нього і говорить, що не хоче прожити життя одна без чоловіка як я.

Вирішивши, що я тут лишня, я поїхала погостювати на декілька днів до своєї подруги. Пожила у неї, виплакалась, поговорила і тут її родичка подзвонила та й попросила приглянути за її собакою та квітами, поки вони будуть на морі. Прилаштувала мене подружка на три тижні.

Гуляла я якось в парку з собакою і почула знайомий голос: «Лариса, це ти ?». Дуже давно залицявся до мене цей Паша, він мені теж дуже симпатизував, але нічого не вийшло у нас, тому що Міла вперлася і не давала мені можливості будувати стосунки та виходити заміж так і розлучились. Паша так само як і я не одружився. Сіли поговорити й зрозуміли, що старі почуття ще не згасли.

Тепер я виходжу заміж. Зайшла я якось у свою стару квартиру до доньки забрати речі, вдома гори немитого посуду, речі зятя всюди розкидані, дочка в паніці, чоловік вдома не ночував. До мене підвищеним голосом говорила, що я їй зіпсувала життя.

Джерело