За свій трудовий шлях я пройшла багато посад в самих різних областях: менеджер з продажу, логіст, редактор на ТБ, помічниця PR керівника і так далі. Але ніде я не змогла затриматися довше ніж на півроку.

Завжди мої амбіції і ідеї перевищували мої повноваження, за що мене і не любили. Одного разу мені взагалі відмовили в роботі сказавши прямо, що я явно буду намагатися підсидіти керівника зі своїми амбіціями. Хоча нічого такого і в думках не було.

В університеті була та ж пісня. Поступово в самий технічний ВНЗ країни за наполяганням батька, я скакала з факультету на факультет ніде не затримуючись. Ні, мене не виганяли, я сама йшла на інший факультет, тому що розуміла, що це не моє. Мене знали всі викладачі, всі як один говорили, що у мене велике майбутнє, однак в якій області – незрозуміло. Але не в цій точно. Джерело

Зменшивши свої амбіції – я влаштувалася на роботу. Всі бачили заголовки: “Я просто почав втирати цей засіб і за 3 дні зникли всі …”? Так ось це моє авторство. Моя задача була складати заголовки і рекламні статті, для усіляких сайтів, що у мене і виходило. Простягнула на ній півроку. В університеті та ж пісня – черговий рік навчання на черговому факультеті тягнувся як жуйка.

І тут дві cмyжки на тесті. Я продовжую працювати і вчитися. Не знаю, що на мене найшло на 4 місяці. Не знаю, як так вийшло, що чоловік і мама мене підтримали. Одним днем ​​я забрала документи з ВНЗ і звільнилася.

З кінцями. І осіла в будинку. Я почала вести життя домогосподарки, і мені приносило шалене задоволення те, що моє життя знаходиться під моїм контролем. Що я можу спати, їсти тоді, коли захочу. Я готувала, прибирала, гуляла і дивилася серіали. Але народивши дитину я зрозуміла, що все-таки мені нудно.

Мені подзвонили з того місця, де мені відмовили. І запропонували разовий підробіток на дому. Треба було вичитувати текст і шукати помилки. І понеслося. Мій номер телефону передавали по сарафанному радіо. Тому що роботу я роблю добре і швидко. Начитавшись в інтернеті історій я довго готувалася до розмови з чоловіком.

– Я не вийду на роботу з декрету, – сказала я чоловікові, – для сидіння вдома я і так заробляю пристойно.

– Добре, аби ти була щаслива, – сказав чоловік.

– Довго ти збираєшся сидіти вдома на шuї у Вадима? А що люди подумають? – в “довірчій” бесіді запитала свекруха, – Подумай гарненько, що ти робиш! Знайди нормальну роботу в офісі!

І розвернувшись на каблуках вона пішла.