Я П’ЯТЬ РОКІВ ЖUВ НА ДВІ СІМ’Ї. З МАРІЧКОЮ ВИХОВУВАЛИ СИНА, З РИТОЮ ДОЧКУ. Я ЇХАВ «У ВІДРЯДЖЕННЯ» ВІД ОДНІЄЇ, ДО ІНШОЇ І ВСІ БУЛИ ЩАСЛИВІ. ВСІХ ВСЕ ВЛАШТОВУВАЛО. НІ, СОВІСТЬ МЕНЕ НЕ МУЧИЛА. Я Ж НЕ ЗМУШУВАВ CТРAЖДAТИ ЖОДНУ З НИХ. АЛЕ НЕ ДАРМА КАЖУТЬ, ЩО ВСЕ ТАЄМНЕ СТАЄ ЯВНИМ

Жінки будуть мене засуджувати, чоловіки заздрити. Але я хочу сказати лише те, що моя історія не рідкість. У моєму оточенні більш ніж достатньо знайомих, які теж так роблять і живуть за власними принципами. За матеріалами

Я познайомився з Марічкою в торговому центрі, вона самотньо сиділа в кафе і ласувала тістечком, запиваючи зеленим напоєм з високого стакана з льодом. Я підсів до неї, вона була не проти. Так і познайомилися за одним столиком, поспілкувалися, розговорилися, прокинулися вранці вже у неї. Більше я не виїжджав, ми так і залишилися жити разом.

Мені вона дуже подобалася. Досить симпатична, не по роках доросла, начитана, цікава. Мені було з нею добре і комфортно. Я навіть підозрював, що мої замашки з нею перетворяться в спогади, але ні. Через півтора року я познайомився з Ритою і закохався з першого погляду. Пишна, розкішна, чорнява красуня. Я насолоджувався нею і хотів провести так все життя.

Але і Марічку кидати я не збирався, адже вона була вaгiтна. Рік за роком нічого не змінювалося. Я п’ять років жив на дві сім’ї . З Марічкою виховували сина, з Ритою дочку. Я їхав «у відрядження» від однієї, до іншої і всі були щасливі. Всіх все влаштовувало. Ні, совість мене не мучила. Я ж не змушував cтрaждaти жодну з них. Але не дарма кажуть, що все таємне стає явним.

Марічка стала здогадуватися про моє друге життя, вона, виявляється, проводила якесь таємне розслідування. Я не здогадувався, як близько було викриття. Вона найняла приватного детектива, як в кращих традиціях старих кінострічок. Він надав їй фотографії та відеозйомку, які доводили мою невірність. Увечері вона виклала все переді мною і зажадала пояснень. Відпиратися не було сенсу, довелося зізнатися у всьому.

Думаю, що якби це була просто зрaда, то вона простила б. Але усвідомлення того, що я п’ять років паралельно жив з іншою і зробив їй дитину не давало їй спокою. У жінок в головах казна, що відбувається. Могла ще поставитися до цього з іронією, прийняти мій образ життя. Але замість цього зібрала речі, забрала сина і поїхала, давши мені три доби на збір речей, адже це була її квартира.

Через добу я вже стояв на порозі у Рити, але вона відкрила двері, грубо пoслaла мене, жбурнула в обличчя фотографії, де я з Марічкою і зачинила двері перед моїм носом! Виявилося, що Марічка надіслала їй наші спільні фотознімки і розповіла, скільки років я «дурив їм голови».

Формулювання дивне, але це ж цитата. Якщо дуpив, значить дозволяли робити це. Адже не дарма п’ять з гаком років терпіли і любили мене таким, який я є! А в підсумку виявився у всіх гріхах я винен. Якщо такі спритні, то могли б і раніше про все здогадатися. Але ж воліли ж не помічати того, що відбувається.

Податися мені було нiкуди. Батьки жили за чотири сотні кілометрів. Сімейні друзі засудили і відмовилися прийняти мене, швидше за все через заздрощі видали. Я просто залишився на вулиці, як кинутий пес. Добу простояв на вокзалі, але потім повернувся до Марічки, але вона навіть двері не відчинила. Я попросив у неї грошей на квиток, мовляв на вулиці ночую і хочу поїхати до батьків. Вона відкрила двері, не знімаючи ланцюжка, передала мені гроші і тут же закрила.

Майже рік я прожив у батьків і повернувся сюди. Я страшенно сумував за дітьми, по Марічці і Риті. До першої поїхав в той же день, але двері мені відкрив високий кремезний чоловік. Він підняв брову і втупився на мене. За його спиною показалася Марічка. Тоді я сказав, що помилився квартирою і пішов. Нічого не вдієш, раз у неї була інша сім’я, то третім зайвим бути не хотілося.

Поїхав до Рити, але та зустріла мене з величезним животом і каблучкою на пальці. Дитину показати відмовилася. Сказала, що раз рік не цікавився, то і дочка мені не потрібна. Я ж не винен, що мені потрібен був час, щоб все обдумати і прийняти рішення. Намагався пояснити їй, але Рита посміхнулася і закрила двері, так і не пустивши мене в квартиру.

Пам’ятаю, як вийшов на вулицю і зовсім не розумів, що робити далі. Мої жінки занадто швидко знайшли мені заміну, а значить і не коштували тих витрачених на них років. Мені залишалося два варіанти, взяти себе в руки і почати нове життя з новою дівчиною, а може не однією, або з ганьбою повернутися в крихітне місто батьків. Природно, перший варіант був для мене краще …

Фото ілюстративне, з відкритих джерел