Зразу після весілля ми з чоловіком взяли гарну простору квартиру в іпотеку, влаштувалися на двоє на роботу в торгівельну компанію. Заробляли ми непогано, згодом я пішла в декрет, тоді було трошки важче, бо довелося жити тільки на зарплату Андрія.

Іпотеку ми взяли на 8 років, тому коли донечка пішла в садочок, нам залишилося виплачувати ще 4 роки. Після декрету я вийшла на роботу і мене зробили заступником відділу і я почала заробляти значно більше. Так вийшло, що мій хороший дохід допоміг виплатити іпотеку швидше.

Згодом ми купили машину, їздили відпочивати на море за кордон, однак стосунки з чоловіком стали холоднішими. Андрій почав пропадати на роботі, у мене були певні сумніви, але я просто не хотіла вірити в те, що чоловік може мені зраджувати. Потім мені почало це набридати і я тоді стала влаштовувати скандали, у відповідь він все заперечував.

У таких сварках ми з Андріжм прожили ще 2 роки, поки одного дня в мій кабінет не прийшла співробітниця і не сказала, що в неї вже довгий час роман з моїм чоловіком. Я просто усміхнулася їй у відповідь й зберігала спокій, хоча відчувала, як втрачаю відчуття реальності.

Ввечері чоловік не став заперечувати й погодився розлучитися. Перед цим я поставила йому головну умову — він погоджується залишити квартиру мені з донькою, а я не буду подавати на аліменти. Андрій погодився і не став заперечувати. В цей вечір він зібрав речі й поїхав, а згодом все оформили юридично.

Коли ми вже розлучилися, я запитала в нього, чому він так вчинив, і почула у відповідь: “Ти знаєш, я не можу більше тебе любити, ти ж моя ровесниця, а я хочу молоду, сильну і красиву жінку. Я дуже радий, що ти мене розумієш. Дякую тобі”.

Згодом я зустріла іншого чоловіка, і зараз ми живемо разом. Одружуватися поки що я не поспішаю, не бачу в цьому необхідності. Нещодавно, подзвонив до мене мій колишній й почав проситися назад.

Не довго він був з коханкою, вона його залишила одразу після того, як зрозуміла, що квартира залишилася в мене. Після цього Андрій звільнивсі з роботи і більше я його не бачила. Але знову в своє життя зрадника пускати не хочу …

Джерело