Молодша дочка не може пробачити мені друге заміжжя. Мені 48 років, 23 роки я прожила в щасливому шлюбі з першим чоловіком. На жаль, його вже кілька років немає. Я не знаю, що робити. Другого чоловіка дуже люблю, але якщо потрібно вибирати між чоловіком і донькою, то без вагань оберу чоловіка

Мені 48 років, 23 роки я прожила в щасливому шлюбі з першим чоловіком. На жаль його вже кілька років немає. Від першого шлюбу має двох доньок, їм 22 і 19 років. Першого чоловіка я не кохала, як чоловіка, але дуже любила як людину. Він для мене був найріднішим і близьким. Я ніколи його не зраджувала і думок про це не допускала. Ми жили в щасливому і хорошому шлюбі.

Його раптово не стало, і я переживала це не просто. Але так склалося життя, що через рік я зустріла чоловіка, якого покохала по-справжньому. Любов така, якої я за все життя не відчувала. Дочки теж це побачили.

Старша за мене пораділа, а молодша до всього поставилася стримано і спокійно.

Дуже швидко ми з моїм новим чоловіком зійшлися, він зробив мені пропозицію і ми розписалися. Зараз живемо у нього.

Старша дочка вже сама заміжня і вони живуть з чоловіком в їх власній квартирі, з нею дуже теплі і близькі стосунки.

З молодшою все дуже складно і важко. Вона одного разу почула мою розмову з моєю найкращою подругою про мого першого чоловіка і нинішнього. І все! Цього було достатньо, зовсім від мене віддалилася. Ми практично не спілкуємося. Коли я дзвоню або хочу приїхати, вона завжди шукає привід для відмови. Сама ніколи не дзвонить і не приїжджає.

Я намагалася з нею поговорити, розговорити її, але все вийшло тільки гірше. Дочка розплакалася і кинула трубку. Поговорити з нею змогла старша сестра. Від неї я все і дізналася. Для молодшої я – зрадниця. Їй шкода і прикро за батька. Вона його дуже любила, буласправжньою татусевою дочкою. Мого щастя вона зрозуміти і прийняти не хоче і не може, спілкуватися зі мною теж не може і не хоче, я для неї зрадниця і крапка. Навіть відносини зі мною для неї – це теж зрада батька. Сама вона теж, незважаючи на вік, досі ще переживає і сумує за ним. А його немає!

Я не знаю, що робити. Другого чоловіка дуже люблю, але якщо потрібно вибирати між чоловіком і донькою, то без вагань оберу чоловіка. Адже такою щасливою я ще ніколи не була.

А вона, якщо розумна, колись зрозуміє.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!


Джерело