Моя найкраща подруга вже років 5 працює за кордоном. Живемо ми з нею в селі по сусідству. Коли Валентина їздить в Італію, я часто сиджу з її дітьми. Інколи забираю їх до себе на вихідні на цілий день, адже теж дві донечки маю, вони граються разом. А живемо ми з батьками чоловіка, свекри дуже нам допомагають, тому з дітками мені не важко зовсім.

Валентина добудовує пристройку в хаті, поміняла паркан, збудувала новий хлів та комору. Вона привозить гроші, а її чоловік наймає робітників і разом з ними все робить.

мій чоловік теж інколи допомагає, коли просить сусід. То піднести щось потрібно, то позичити інструмент. Мій Володя ніколи за це ні копійки не взяв, ну хіба з сусідів можна брати плату, тим паче ми ж друзі.

А минулого літа Валентина з чоловіком машину придбали,  не дорогу, але все ж. Володимир цілу осінь ходив до сусіда, допомагав будувати гараж.

Цієї зими занедужала мама мого чоловіка, ми тоді якраз витратили усі свої заощадження, бо купили пральну машинку.

Я звернулася до Валі, вона була якраз в селі. Попросила позичити гроші, 5 тисяч до чоловікової зарплати. Та подруга сказала, що виручити мене не зможе, бо замовила нові меблі. І взагалі вона не розуміє, чому я так хвилююся за свекруху, це ж нерідна мати. І це мене засмутило найбільше, бо коли мати Володимира готувала вечерю її дітям, сушила мокрі чобітки, коли мама за кордоном рідна гроші заробляла, то вона так не думала.

Я знаю, що в Валі гроші є, вона має право мені відмовити, це її вибір, але лише тепер я зрозуміла, як вона ставиться до моєї родини. Прикро від того.

А на днях, коли було багато снігу, у сусідів завалився дах на літній кухні, прибігав чоловік Валентини до Володі, просив допомогти. Чоловік навіть з хати не вийшов, сказав, що йому ніколи. Я лише зараз думаю, чому ми були такі нерозумні всі ці роки?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Джерело