— Я ж нічого йому поганого не робила, він для мене просто не існував. Це ж не мій онук. У нього є своя бабуся, нехай вона ним і займається. Приходила я в гості лиш до свого рідного, йому і подарунки несла. А та дитина не наша ж?
Життя йде, і кожен з нас зустрічається з різними ситуаціями, різними труднощами. А буває, погодьтеся, ситуація однакові або майже однакові, але вирішуємо ми їх по-різному. Адже ми всі такі різні.
У поїзді попутниця розповіла непросту історію свого життя. З чоловіком розійшлася. Одна виховувала двох синів. І коли старший син вирішив одружитися, вона не підтримала його вибір. Майбутня невістка була старше сина, та ще й з дитиною. Це і привело мою попутницю в обурення. Обраницю сина вона навіть і бачити не хотіла. Настрій її був категоричний. Старше сина, а ще й з дитиною, така жінка не пара моєму синові. Так вирішила мама за дорослого сина. Але молоді розписалися, розписалися таємно від матері. Мати прийшла в сім’ю сина тільки тоді, коли знайшовся в них онук. Це ж її рідна душа, а сина невістки від першого шлюбу, вона просто не помічала.
— Я ж нічого йому поганого не робила, він для мене просто не існував. Це ж не мій онук. У нього є своя бабуся, нехай вона ним і займається. – розповідала попутниця.
Стільки усього чорного і нехорошого було скинуто на молоду сім’ю. Як же важко було синові цієї жінки знаходитись між матір’ю і дружиною. Відносини з матір’ю були непрості.
І в один з днів сина не стало. От вийшов з дому і все, наступного разу уже лиш на опізнанні його побачила. Жінка розповідає зі сльозами на очах. Шкода улюбленого сина, шкода себе. Звичайно, невістка з нею стосунки підтримувати не стала, сказала, що бачити її не хоче і що терпіла її тільки заради сина.
І думаєте, моя попутниця зробила якісь висновки? Проаналізувала своє життя, виправила свої помилки? Ні. Вона сказала молодшому синові, щоб він не надумав одружитися з жінкою з дитиною. Чужих дітей їй не треба. Ось і всі висновки, які вона зробила. Мені не вдалося з нею продовжити розмову, наближалася моя зупинка, і я вийшла з поїзда.
А зовсім недавно я зустріла іншу знайому, яка розповіла про те, що її син одружився на жінці старшій від нього і з дитиною. Казала, що їй дуже подобається невістка. Розповідала, як вона познайомилася з сином тоді ще майбутньої невістки. Купила шоколадку, підійшла до хлопчика і каже:
— Давай знайомитися, я твоя бабуся. У родині сина прекрасні відносини і бабуся просто щаслива.
Дві різні історії. Мудрі кажуть: «Немає проблем, є наше ставлення до них».
І своє щастя ми будуємо самі.
Передрук без гіперпосилання на intermarium.com.ua – заборонено.
Головна картинка – pexels.