З чоловіком ми розлучились, коли нашій донечці було 8 років. Мені було дуже важко самостійно виховувати дитину, адже чоловік мені взагалі нічим не допомагав. Тоді я вирішила поїхати на заробітки у Португалію. Дочку я залишила на свою маму.

Зараз у моєї доньки образи на мене через те, що я її покинула. Але вона залишилася з бабусею, як так можна говорити? Моєї мами не стало пів року тому, і я повернулася додому. Вирішила побути трохи з дочкою та й ремонт зробити у квартирі. Моя Олечка згадує бабусю теплими словами, а мене називає поганою мамою. Бо якби я її дійсно любила, то б не покинула. Ох, скільки у неї на мене образ… Але жити за щось треба було.

Я опатила їй навчання в інституті, згодом назбирала грошей і купила квартиру в обласному центрі, зробила ремонт. Там вона вже і роботу знайшла, але подяки я від неї не дочекалася.

Якби я не старалася, налагодити стосунки з дочкою, але все марно.

– Не оправдовуйся, ти мене покинула! – ось так вона мені постійно відповідає.

Читайте також: Цвітна капуста з морквяним пюре

– Донечка, як я тебе покинула? Ти ж залишилася з бубусею, і дзвонила я до тебе кожного дня. Я дуже любила і люблю тебе, і працювала, щоб ти зараз ні в чому собі не відмовляла. Та ж навіть квартиру тобі купила.

Оля просто звикла, що про неї всі дбають, або я, або бабуся, то ж вона навіть уявлення не має, як це залишитися з дитиною на руках в кризовий період, коли не має просто за що придбати хліба.

Працюючи в Португалії, я собі в усьому відмовляла, всі гроші відсилала рідним. Донька так говорить, ніби мені там було добре без неї. Але я теж сумувала, і мені було важко одній на чужині.

Зараз я роблю ремонт в квартирі мами й залишуся там, а з Олею не знаю, як налагодити стосунки, її позиція – ти мене кинула, ти мені не мати, я тобі нічим не зобов’язана! Останнім часом вона не відповідає на мої дзвінки і не хоче зі мною спілкуватися …

Джерело