Я жuву з чoловіком 30 рoків. І вeсь цeй чaс йoго рiдня “їздuть” на ньoму, а вiн впеpто не xоче цьoго пoмічати. Aле тe, щo тpапилось oстаннього pазу, змyсилo мoго чолoвіка наpешті скaзати “нi” свoїм рoдичам.

Чоловік навчився говорити своїм родичам «Ні». Джерело

Раніше мій чоловік не в чому не відмовляв своїм родичам. Пожити у нас місяць під час навчання або на час відпустки? Будь ласка! Перевезти речі на нашій машині? Запросто!

Відвезти свекруху на дачу в терміновому порядку, кинувши всі справи? Вже біжить виблискуючи п’ятами. І багато чого було такого за ці роки.

Але після 30 років до нього стало доходити, що його просто використовують всі кому не лінь, а він не отримує нічого натомість.

Згодом його доброта і відкритість стали сприйматися як належне і все стало виходити з розумних рамок. Ми рідко користуємося машиною.

Зазвичай активно використовуємо її тільки в дачний сезон. Решту часу їздимо тільки з сином на заняття і рідко по магазинах. Брат чоловіка продав свою «робочу» машину і купив нову модну іномарку.

Але возити на ній всякі речі йому було шкода і він вирішив, що можна для цього використовувати нашу машину. Поїхала я на машині з сином на кілька днів до родичів. Дзвонить брат чоловіка і вимогливо запитує – де я. Сказати, що я здивувалася – нічого не сказати. Кажу, що поїхала до родичів до понеділка.

І він мені заявляє, що треба терміново повертатися, тому що він знайшов відмінний диван, але перевезти його нема на чому. Йому потрібна для цього наша машина.

Я, м’яко кажучи, дуже здивувалася і просто повісила трубку. Чоловік йому теж відмовив і після цього брат не розмовляв з ним півроку. У тітки чоловіка син поступає до університету в нашому місті.

Я з жахом чекала цього моменту і він настав. Тітка з сином приїхала до нас на тиждень вирішити питання з подачею документів.

Документи подали, хлопець набрав хороші бали і точно поступить. Тітка починає вирішувати питання з житлом для сина.

Виявляється, що за орендовану квартиру треба платити, а в гуртожитку йому буде важко. Відмінний варіант – пожити у нас, ми живемо в 5 хвилинах ходьби від ВНЗ.

Раніше б чоловік, швидше за все погодився, але зараз він кремінь) У нас двушка, ніде нам селити цього чудового юнака і крапка. Навіть свекруха тепер знає – ніхто не кинеться на перший поклик виконувати каприз, треба домовлятися заздалегідь.