Батьки розлучилися, коли мені було шість років. Скоро мама знову вийшла заміж, народилася моя сестра Алла.

Вся увага була, звичайно ж, Аллочці, і з часом мене забрали до себе бабуся і дідусь, батьки мами. Мама мені казала, що це тимчасово, поки сестра трохи підросте, а то їй з двома дітьми важко, а потім вона знову забере мене додому.

Але потім не стало дідуся, і мама сказала, що я вже звикла до школи в цьому районі, і немає сенсу переїжджати назад, та й бабусю не варто залишати на самоті.

На канікули, а іноді на вихідні мама просила, щоб я приїжджала до них, говорила, нібито вона сумує, а виходило, в основному, запрошували вони мене для того, щоб я посиділа з сестрою, поки вони з вітчимом кудись сходять.

Я нічого не мала проти, тому що люблю свою сестру, і ми і зараз з нею нормально спілкуємося, хоч і не жили разом.

Дідусь ще за життя оформив свою квартиру на мене, мама про це дізналася, тільки коли його не стало, і стала вмовляти бабусю поділити квартиру порівну між мною і Аллою.

Але бабуся не погодилася і сказала, що міняти дідусь нічого не дозволяв, тим більше, що я живу тут і допомагаю їй у всьому.

Мама не стала сваритися з бабусею і тільки тепер я зрозуміла чому.

Вона розраховувала, що коли не стане бабусі, це питання можна буде легко вирішити зі мною.

І зараз, коли я відмовилася, мама мені заявила: «Не станеш же ти судитися з рідною матір’ю?» Весь час мама намагається мене вмовити поділити квартиру порівну з сестрою, адже мені самій, за її словами, трикімнатної квартири забагато, а те, що вони мене ніколи толком не виховували і бабусі з дідусем зіпхнули, згадувати не хочуть.

Зараз до мене переїхав жити мій хлопець, ми збираємося одружитися і вже подали заяву, але мама не дає мені спокою, постійно приходить і починає навіть при ньому говорити, що я пошкодувала квартиру для рідної сестри, зате пустила жити стороннього і чужого чоловіка, який залишить мене без нічого.

Але мій наречений не претендує на мою квартиру, він прописаний у батьків, і нічого міняти ми не збираємося, просто будемо жити у мене, а не у нього, хоча у них теж велика квартира. Та ми хочемо починати власне життя окремо від усіх. Постійні конфлікти з мамою мені вже набридли, але вона погрожує, що забере частину квартири через суд, адже це квартира не тільки моя, а і її батьків. Сподіваюся, що до цього не дійде…

Адже ж правда на моїй стороні, я доглянула бабусю, мені дідусь залишив квартиру.

Джерело