Нас з сестрою і братом виховув тато, бо мами раптово не стало. Виховував, як міг. Бабуся теж у міру можливостей допомагала зі своєї пенсії. Жили ми в маминій квартирі.

Коли мені було 17 років, не стало бабусі, вона залишила мені квартиру, а батько думав, що квартира буде його. І він поставив умову – або я пишу відмовну на його ім’я, або щоб пішла з дому. Я подумала, що якщо зараз віддам квартиру, то де я буду жити з майбутньою своєю родиною? Я пішла, в чому була.

Я голодувала. Потім жила на дачі у свекрухи, працювала там з ранку до ночі, потім знайшла роботу в кондитерській. Тато зі мною навіть не вітався. Мене підтримували, як могли сестра з братом.

Через 3 роки тато сам прийшов миритися. Як виявилося пізніше, сестра подала в суд на його виселення з квартири і йому потрібна була моя допомога, тому що брат був неповнолітній щна той час. Я допомогла йому в суді. Сестра програла. Потім було ще кілька таких же судових розглядів. У підсумку я батька забрала до себе.

Через якийсь час він знайшов жінку і став з нею жити. Він нам ніяк не допомагає, навіть онукам подарунки ніколи не дарує і всім каже, що я йому повинна квартиру. При цьому, коли його періодично виганяє та жінка, він живе у мене. Я мовчки приймаю, а самій прикро. Я ж нічого поганого йому не зробила і не просила бабусю залишати квартиру мені! Це було її рішення.

Я не знаю, як пробачити його. Коли намагаюся з ним поговорити, він робить вигляд, що не чує або змінює тему. Я знаю, що в старості він буде жити з нами і не хочу цього. Він вже зараз старіє, і говорить, що хоче, щоб я його доглянула. Сестра з ним не спілкується, брат у Чехії давно.

Зараз мені 45 років, і що робити, я не знаю, я не хочу доглядати свого батька!

Анастасія.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

Джерело