Моїй сестрі не дуже пощастило у сімейному житті. Вона двічі була одружена, обидва рази невдало. Тепер вона сама виховує двох дітей. Перший чоловік виявився сумлінним і залишив їй квартиру, де вона з дітьми зараз і живе.

Другий чоловік виявився не таким порядним і залишив по собі не квартиру, а кредит, який сестра оформила на себе і тепер змушена виплачувати.

У сестри складний характер, тому ми з нею ніколи не були дуже близькими.

– Каті тяжко, вона одна з двома дітьми, а тепер ще й кредит сплачує, – часто зітхає мама.

Насправді, Катя не така вже нещасна та пухнаста, як може здатися. Вона знайде зиск і зможе залишитися у виграші практично у будь-якій ситуації. Така вже вона людина. Єдиний, хто зміг її перехитрити – це її другий чоловік із цим кредитом.

Як я вже сказала, Каті від першого чоловіка дісталася квартира, не якась простенька, а трикімнатна у новобудові у центрі міста. Сама Катя не працює, де і звідки вона бере гроші – цього я не знаю, ми з нею дуже мало спілкуємось, всі новини я дізнаюся через маму.

Нещодавно я зайшла до мами і побачила у неї дітей Каті, самої Каті у мами не було.

– Зазвичай Катя не залишає в тебе онуків, це щось новеньке, – здивувалася я.

Катя стала часто залишати онуків у мами на вихідні, причому самої Каті я у мами ніколи не бачила. Одного разу ми з нею перетнулися, коли вона їх привела до мами і одразу ж побігла по якихось своїх дуже важливих справах.

– Я твою сестру сьогодні бачив, – сказав чоловік, – виходила з ресторану з якимсь чоловіком.

– Ось які у неї важливі справи, – посміхнулася я.

Я нічого не маю проти того, щоб сестра налагоджувала своє особисте життя, але вона тепер стала все частіше скидати дітей на маму, а мама все частіше почала скаржитися мені на здоров’я. Я хотіла поговорити з Катею, попросити, щоб вона перестала скидати дітей на маму.

– Мамі важко з двома непосидами, – сказала я Каті, – може ти не станеш так часто на неї дітей залишати?

Катя у відповідь лише пробурчала щось невиразне про особисте життя та кредити, на цьому розмова закінчилася. На наступні вихідні я знову побачила племінників у мами.

– Ну не можу я їй відмовити, вона ж моя дочка, – сказала мені мама, коли я запитала, навіщо вона погоджується сидіти з Катиніми дітьми, якщо для неї це тягар.

– Ти відмовити не можеш, а потім сама скаржишся, що ноги болять і високий тиск. Цілий день за ними бігаєш, втомлюєшся, – вичитувала я маму.

З онуками їй справді було важко сидіти. У Каті два сини, їм по 2 та 4 роки, постійно вимагають уваги. Я спитала, коли Катя сьогодні планує забрати дітей, хотіла ще раз із нею поговорити про мамине здоров’я.

– Катя мені їх на три дні залишила, – відповіла мама, тим самим шокуючи мене.

Я тоді залишилася ночувати у мами, тому що надвечір у неї знову підскочив тиск, а залишати її одну з двома хлопцями, за якими потрібно пильно приглядати, не хотілося.

Наступного дня я попросила чоловіка відвезти маму до лікаря, а сама залишилася з дітьми Каті. На дзвінки Катя не відповідала, її телефон був недоступний. Мамі призначили ліки та сказали, що треба більше відпочивати та не нервуватися. Я забрала племінників до нас.

За два дні заявилася Катя. Виявилося, що вона їздила на відпочинок зі своїм новим залицяльником, а телефон розрядився і зарядного з собою не було. Дізнавшись про те, що мама більше не зможе брати її дітей до себе, вона нічого не сказала, у відповідь лише знизала плечима.

А вчора мені знову зателефонувала мама, сказала, що їй знову погано і попросила приїхати. У мами вдома знову бігали та грали Катини діти. Виявилося, що Катя поїхала на всі новорічні канікули та скинула дітей на маму, нікому нічого не сказавши і нікого не попередивши.

– Скажи, ти взагалі нормальна людина? – Запитала я, коли додзвонилася до сестри.

– Я просто знала, що ти не погодишся з ними побути, якщо я спитаю, а так ти їх забереш до себе. І твоїй доньці на Новий рік буде веселіше і моїм добре, – сказала Катя.

– Чудово розрахувала, нічого не скажеш! А тебе взагалі не хвилює, що в нас теж є свої плани?

– У тебе чоловік є, а мені треба особисте життя влаштовувати та кредит платити! Не будь егоїсткою, – відповіла сестра.

Це я після цього егоїстка? Я могла ще багато чого сказати Каті, але вона кинула слухавку. Я так розумію, що телефонувати їй тепер марно.

Я зовсім не очікувала такого вчинку, та й ніхто, мабуть, не чекав би. Адже все через те, що моя мама не може сказати «ні». Ми з чоловіком та донькою хотіли поїхати на Новий рік до наших друзів, тепер через це доведеться міняти плани та забирати до себе маму та племінників.

З мамою я вже провела бесіду, сподіваюся, що допоможе, а от розмова з Катею ще тільки чекає. Я не уявляю, як можна так ставитись до власних дітей, кинути їх на Новий рік, ще й нам усі плани зіпсувала, адже знала, що я маму не залишу.

Джерело