Я ще перед Миколаєм до дітей заскочила. Це був вихідний день. А там сваха сидить, руки на колінах склала. А я візьми, та й ляпни до онучки: “А ти у Миколая братика попросила у листі?”. Оленка підскочила від радості, а теща мого сина ледь не запінилася від обурення. “Ну які діти? До чого весь цей цирк? Нехай для себе поживуть”. А невістка лиш підтакувала. Своєї голови немає.

– Син уже втомився боротися із тещею. Уявляєш, вона забороняє їм навіть думати про другу дитину. Вже три роки лаються! – Розповідає Рома Федорівна.

– А яка їй різниця? Твій син повинен із дружиною про це домовлятися, а не з тещею!

– Та проблема в тому, що невістка тільки маму й слухає. Оля б давно вже дитинку привела на світ, то сваха їй голову крутить. То криза, то без роботи залишишся, то важко буде з двома.

Оля з Сергієм у шлюбі вже понад десяток років. Їхній дочці Оленці вісім років, тому саме час задуматися про друге маля. Молода родина живе у трикімнатній квартирі, якраз минулого року закрили іпотеку. Сергій щосили намагається для своєї дружини. Як то кажуть, такому гріх сина не подарувати.

– Він же до доньки ночами вставав. І годував, і одягав. На вихідні допомагає невістці вдома, сніданок у ліжко несе. Ну, ідеальний чоловік, чи не так? – Розповідає жінка.

Сергій дуже хоче другого малюка. Тим більше, обставини сприяють — є своя квартира та й з грошима все добре. Вже не перший рік чоловік випрошує у дружини сина чи доньку, проте вона завжди знаходить якісь відмазки.

– Син навіть підробіток взяв, щоб Оля не сумнівалася, що він упорається. Однак у неї нова відмазка з’явилася — мовляв, лячно, адже зараз ця “зараза” панує в світі. Але хто ж знає, скільки вона триватиме? Та й потім невістка знайде, що сказати. Тільки роки біжать, скоро вона стане непридатною, — зітхає мама Сергія.

Невістка Роми Федорівни вже на обстеження записалася, як на обрії з’явилася її мати. Каже, вони і так нормально живуть, не потрібна їм друга дитина. Вона впевнена, що добробут одразу впаде, як тільки з’явиться малюк. Родичка наполягає на тому, що їм подорожувати треба, для себе жити та розважатися, а не сидіти між підгузками та пелюшками.

– Ну цікава вона жінка! Вони ж із усім самі справляються. Невістка могла б і сама голову включити, а не слухати свою маму. Вона їй голову промиває, а та її слухає і відмовляється від мрії, — хитає головою свекруха.

Теща ж упевнена, що жінка має народжувати стільки дітей, скільки зможе сама на ноги поставити. Завтра зять знайде коханку, покине сім’ю, що Оля з двома дітьми робитиме? Вона, звісно, ​​хотіла б, щоб діти жили довго та щасливо, проте життя – непередбачувана штука. Та й взагалі, мама Олі не розуміє, навіщо їм зараз немовля, адже щойно повернулися до нормального життя.

– Вона ж дивиться на своє життя та свій досвід. У неї був дуже добрий чоловік, дбайливий і рукастий. А коли Олі виповнилося 9 років, він раптом захотів ще дитину. Про сина мріяв, та Боженька подарував їм доньку. Він подумав-подумав і втік до іншої жінки. Вона все життя сама на собі тягла дітей, адже аліменти той платив копійчані. Ось, певне, і переживає за доньку. Але навіщо на дітей проектувати свої невдачі? Все у них буде гаразд! — нервує Рома Федорівна.

Що ви скажете? Чи права мама Олі? Чи справді жінка не зможе виростити більше за одну дитину, якщо раптом чоловік вирішить втекти?

Фото ілюстративне

Джерело