Тихенько спить немовля. Уві сні посміхається матусі, яка очей не зводить з новонародженого хлопчика. Жінка радіє від материнства, і з любов’ю спостерігає за спокійним сном дитини. Таке маленьке і беззахисне дитя, потрібно оберігати його від жорстокості та злоби, які в собі містить світ.

Мати хоч і зовсім молоденька, але вона впевнена в своїй силі, знає що зуміє виростити свого сина і сповиє разом з пеленками ще й своєю любов’ю. То найголовніший елемент, потрібний кожній дитині та й всім іншим в родині.

Любов це найбільший внесок для щастя, а також для створення чудової сім’ї. Молоденька мама свідома і випромінює любов на свою родину, що і робить міцнішою сім’ю, у складній ситуації.

Любов жінки дарує розуміння і підтримку, дарує надзвичайну силу кожному із домочадців. Раптом вона переводить вдячний погляд на чоловіка, що стоїть поруч і теж з великою пошаною спостерігає за сном того, хто родився не в розкошах і лежить не в багатому ліжечку з теплими перинами , а спить в старій та холодній стаєнці, спить у яслах на сіні.

Маленький Творець, всього світу, спить у найбільшій убогості і своїми ангельськими посмішками благословить свою родину і всю землю та весь світ, в який він прийшов.

Галина Мазурик, “Родина”