Варто сподіватися, що він захоче серйозних стосунків зі мною чи змиритися, що родину ми не побудуємо?
Мені 21, хлопцеві 38 виповнилося. Різниця у віці велика, знаю. Може, тому в нас стосунки були невдалі.
Спочатку я з дурості та молодості ходила з іншими хлопцями у кафе та зраджувала йому, він теж не сидів на місці, гуляв з іншими, фліртував, листувався. Але суть не в цьому. Річ у тому, що цей хлопець має проблеми. Він п’є вже 18-й рік. Я, звичайно, зрозуміла це після спільного проживання, тому що він змусив до нього переїхати, тиснув на мене.
Хлопець йшов у загули, не ночував удома, приводив товаришів до нас, шукав привід піти з дому. Загалом, якось увечері він вкотре приїхав пізно і заснув у коридорі, навіть не роздягнувшись. Я це терпіла півтора року.
Тепер моєму терпінню прийшов кінець, і я вирішила поскаржитися його найкращому другу, тому що він був свого роду нашим спільним знайомим, ми з ним спілкувалися. І взагалі, він дуже мудра людина.
У результаті, після цього випадку ми почали добре спілкуватися з цим другом, потім ходили в кіно, і так, все закрутилося. З моїм хлопцем ми розлучилися і, дякувати Богу.
Але його друг теж не ангел: купа боргів, без своєї квартири (дружині з дітьми віддав), одружений, збирається розводитися, але від шлюбу двоє дітей. Орендував квартиру ближче до них. Часто їздить до дружини, каже, що роботи багато, на мене часу немає. Стосунків серйозних не хоче, а я хочу. Мені 21 рік, я хочу сім’ю та дітей.
Він ненадійний, пішов від дружини до іншої жінки, зрадник, мені вже напевно теж зрадив (ходив гуляти з його колишньою). Взагалі у нього репутація серед друзів – бабія та ловеласа.
Але я закохалася шалено, не знаю, що робити. Коли побачила його, одразу зрозуміла, що це кохання. Просто тягне, як магнітом. Зараз ми не бачилися вже місяць, і я йому не можу вірити.
Дайте, будь ласка, пораду, що робити. Кинути і забути? Або сподіватися, що він захоче серйозних стосунків зі мною, і поки просто зустрічатися, як зараз? Але якщо він знову покличе на побачення, я зірвусь і прибіжу як дурненька, бо люблю. Йому стільки ж років, скільки моєму колишньому хлопцю, на рік лише молодше, 37.
Максим поспішав на роботу. Їхав на заробітки. Не те, щоб не було роботи у нього біля будинку, просто треба було побільше заробити. Вирішили на сімейній раді, що молодій сім’ї потрібно
Хочу розповісти вам сумну історію з власного життя. Ми одружилися півроку тому, все було чудово. Потім чоловік почав умовляти мене народити йому дитину, я погодилася. Він був на сьомому небі
Уже майже два роки я безмовно закохана в начальника. Він набагато старший за мене, а головне – одружений. Його дружину я знаю, поважаю і, можна навіть сказати, захоплююся нею. Вона