— Ганнуся замість подяки мені скандал закотила. Мовляв, я тебе просила тільки квіти поливати, навіщо ти прибирала?

Я ж хотіла допомогти, щоб вони до чистої квартири повернулися… А тут такі претензії! У них такий бардак, що стати ніде.

Я два тижні відмивала все. Все блищало і сяяло після мого прибирання! – Розповідала Алла Михайлівна.

Вона недаремно ділилася наболілим зі своєю подругою, адже вони товаришували ще зі студентства. Вони обидві мали дочок, ще й “проблемних”.

І ось Алла Михайлівна вкотре прийшла до Надії, щоб поплакатися. Її дочці 33 роки. Є у Алли Михайлівни двоє онуків.

Живе молоде сімейство в іпотечній квартирі, на всьому заощаджує, але цього літа вирішили підзбирати грошей та звозити дітей на море.

Не дарма ж зять на двох роботах оре. Вони вибрали путівку, гарячу, до Туреччини, тому по грошах вийшло не дуже дорого.

Готель середній, але вони везли дітей на море, а не в номері відсиджуватись. Краще так, аніж ніяк.

Швиденько зібралися та рвонули на відпочинок. Перед від’їздом Катя звернулася до матері і попросила її за вазонами стежити, адже в неї була ціла оранжерея.

— Мамо, я підготувала воду, тільки цією поливай. Нічого не переставляй, вони не люблять сонце. Тільки не забудь,бо загинуть мої квіточки, – сказала Катя.

За два тижні діти повернулися додому, а у квартирі стерильна чистота. Катя остовпіла. Вона поклала ключі, перезирнулась із чоловіком і почала обурюватися: — Мамо, ну й навіщо? Я ж тебе не просила цього робити!

Краще б спасибі сказали, невдячні, – все не могла вгамувати себе мати Ані. – Подумаєш, що я там не бачила, спідньої, чи пігулок її, чи тих сімейних зі слоником зятя?

Невдячні. А донька, так взагалі, бачте, їй тепер треба все мити після мене, наче я якась з вулиці, так образливо.

Ніколи цим дітям не вгодиш, я відпустку за свій рахунок взяла, хоча хотіла грошей відкласти, а тепер ні дяки, ні грошей. А донька, як вона тільки могла, сказала мені, щоб я ключі їй віддала. Ну хто так робить?