Моя подруга Олена знайшла собі чоловіка. Чоловік офіційно не одружився, але “якби” вважався чоловіком.

Жив у Олени. Не пив, навіть півбаночки розливного з пінкою вважав поганою звичкою. Олені теж вживати не дозволяв.

Свята не святкували, бо свята для алкоголіків. Вранці чоловік йшов на роботу. Завжди повертався о 7-й вечора.

Олена мала бути вже вдома, чекати чоловіка. Через це їй довелося змінити роботу — на колишній іноді допізна затримували.

До приходу чоловіка Олена накривала стіл. Стелила білу крохмалену скатертину (довелося навчитися крохмалити, ненакрахмалені скатертини та постільну білизну чоловік не визнавав).

Вечеря обов’язково складалася з чотирьох страв. Закуска (зазвичай легкий зелений салат). Перше (суп). Друге (м’ясо-риба та гарнір). Десерт (домашній кекс або шарлотка або желе чи ягідний мус). Ну і, звичайно, компот із сухофруктів.

Після вечері чоловік сідав дивитись телевізор. Олена мила посуд і приєднувалася до чоловіка.

О 21.15 чоловік приймав душ. О 21.30 лягав спати. Просто так він не засинав – його треба було заколисувати. Чоловік повертався на правий бік.

Олена притискалася животом до його спини (ні, я не про інтим), обіймала чоловіка, хитала туди-сюди і співала дитячі пісеньки. Про вовченя, яке вкусить за бік, про овечок і кізок.

Коли чоловік починав похропувати, Олена вставала, йшла на кухню та готувала вечерю на завтра. Сім років чоловік засинав під Оленині заколисування.

А одного Нового року Олена захитала чоловіка, прийшла на кухню, зрозуміла, що їжі напередодні наготувала на три дні вперед і можна відпочити.

Тихо-тихо, щоб не розбудити чоловіка, одяглася, відчинила вхідні двері і спустилася надвір. На подвір’ї сусіди вигулювали дітей, гуркотіли петарди, пили ігристе з горла і чекали півночі.

Олена теж сьорбнула смачненького. Потім ще сьорбнула. Потім усе помчало, полетіло, засяяло вогнями. Було дуже весело.

Вранці першого січня Олена прокинулась у ліжку сусіда Феді. І досі вона живе із Федею. У них двоє дітей.

Федя сам готує вечері, а Олена працює на роботі, де іноді затримують допізна.