Андрія всі люди любили у селі й поважали, тому що більше такого майстра ніде не знайдеш! Від нього сама робота тікатиме у ліс, тому що він все вміє, і все у нього у руках горить. Але було у нього те, з чим ніхто не міг змиритися. У кожній людині є свої нед0ліки та п0гані звички, у нього була алк0гольна залежн1сть.

Всі йшли до Андрія, коли допомога була потрібна у селі. Чоловічих рук – ой, як не вистачало! Але ж до нього була ціла черга, тому що всі чекали, доки він вийде з запою!

Всі знали тверезого Андрія як доброго та шанованого у селі чоловіка, але тільки випитим побачать, то старалися до нього не підходити, бо він відразу агресивним та неконтрольованим стає.

В один момент жінка не витримала його постійних гулянок і наказала повертатися до матері. Та його прийняла, а як могло бути інакше, син же… А всім сусідам на їх докори говорила: “А що я можу вдіяти? Немає у нього сенсу життя!».

З того часу минуло 10 років, і у село прийшла біда. У сусідів Андрія померла молода жінка, дружина й мама шестирічного хлопчика. Її чоловік ледь від горя не вив, але розумів, що йому потрібно дитину утримувати, тому тримався. Залишити дитину йому було ні на кого, всіх членів родини давно не стало, тому він і звернувся до Андрія, вони раніше хорошими товаришами були.

Андрій тоді тільки вийшов з запою, тому й погодився допомогти. Щоранку він йшов до сусідського хлопчика, а ввечері повертався додому. Потім до напівсироти почали приходити друзі, й тепер Андрій приглядав аж за трьома дітьми.

Минуло пів року з моменту, як Андрій припинив пити, а все це завдяки тому, що знайшов сенс життя у чужих дітях! Хто б подумав, що така подія допоможе так йому змінитися!

Джерело