За три роки мого сімейного життя, батьки чоловіка жодного разу нам нічим не допомогли, хоча люди вони забезпечені. Не розумію, чому вони так по різному відносяться до дітей – моєму чоловікові нічого не дають, а його молодшій сестрі готові небо прихилити.

Ми з  чоловіком живемо в своїй квартирі, купленій мені моїми батьками. Проблема в тому, що ми ще не до кінця її обставили, адже меблі – дорогі. Нещодавно я дізналася, що чекаю дитину, тому виникла необхідність терміново доробити дитячу кімнату, купити в неї необхідні меблі. У нас з чоловіком таких грошей немає, а в моїх батьків теж просити не хочу, вони ще досі розраховуються за нашу квартиру.

Тому я вирішила, що пора і свекрам нам трохи допомогти. На свято Марії, що в кінці серпня, ми пішли до свекрухи, привітати її. Я купила Марії Василівні гарний подарунок, ми сіли за стіл. І от в розпал свята я зізналася, що у них скоро буде онук і попросила зробити подарунок – дати гроші на меблі в дитячу кімнату.

Свекруха пообіцяла, що щось придумає. Але зранку зателефонувала, і сказала, що грошей у них немає. І як так можна, навіть для онука їй шкода грошей.

Справа в тому, що у чоловіка є молодша сестра, ми з нею не спілкуємося практично взагалі! На брата, мого чоловіка їй теж все одно, вона ніколи не дзвонить і не пише йому, їй не цікаво, як у нього справи, як життя. А все тому, що вона – улюблениця в їхній родині, молодшенька, все їй в житті спускали, ходять перед нею навшпиньки.

У них немає в сім’ї авторитетного думки батьків, а є тільки її думка, і всі її слухаються, для батьків є тільки вона, а сина вони кинули в університет і практично з першого курсу забули про нього, він себе сам повністю утримував на свою стипендію, при тому, що вона була невеликою. Він підробляв, сам збирав і купував собі одяг, а якщо брав у них, то тільки в борг і завжди повертав.

При цьому гроші у них є, ці люди добре заробляють, але вони все спускають на свою дочку, для неї у них знаходяться гроші і на знімну квартиру, а на шопінг, і на клуби, поїздки і все решту. Сестра працює з перемінним успіхом, про гроші вона не переживає, адже завжди у неї є підтримка з боку батьків.

Коли свекруха категорично мені відмовила, я дуже образилася. Сказала чоловікові, що не хочу їх більше бачити в нашому домі, і до них більше не піду. Мені навіть не за себе так образливо, як за чоловіка. Хіба він не така їхня дитина, як і сестра? Чому батьки роблять таку різницю між дітьми? Ну що ж, це їхня справа, а я для себе вирішила, що з цими людьми нічого спільного більше не хочу мати.

Фото ілюстративне – psychologos.