Заміжня я була лише три роки, але й цього було достатньо для того, щоб розчаруватися в людях. Після весілля ми із чоловіком жили у його батьків.

Із самого початку свекруха завжди була всім незадоволена. Аби що я не робила, все було не так. Коли я скаржилася чоловікові, він казав, щоб я навчилася поважати і слухатись його маму, адже свого житла у нас немає і купити вийде не скоро.

І я терпіла, підлаштовувалась, як могла. Коли я завагітніла, свекруха сказала, що дітей нам заводити ще рано, але я не послухала її і не жалкую про це.

Коли народився наш син, я думала, що жити буде легше. Батьки чоловіка любитимуть онука і до мене стануть добрішими.

Але вийшло зовсім інакше. Коли дитина плакала, свекруха влаштовувала скандали. Їй виявляється потрібний спокій, а дитина заважає спати.

Чоловік не втручався у наші сварки, дедалі частіше став затримуватись на роботі, дитиною майже не займався. Мені було дуже важко, але я терпіла заради сина. Сподівалася, що коли дитина підросте, то сама знайде підхід до бабусі.

Але одного разу я дізналася, що мій чоловік мені зраджує зі своїм першим коханням і свекруха його підтримує в цьому, а мені вона сказала, що я сама винна, що не змогла втримати чоловіка.

І я пішла від них і подала на розлучення. Чоловік був не проти і навіть допоміг перевезти речі.

Спочатку мені було важко одній з маленькою дитиною, але потім я знайшла роботу, розплатилася з боргами і життя потроху почало налагоджуватися.

Але мені хотілося повезти сина на море та й трохи поновити свій гардероб. І я скористалася послугами відомої в нашому місті компанії і взяла кредит, тому що позичити навіть невелику суму грошей не було в кого.

А це був вихід із ситуації. Але нещодавно я в гостях у своєї подруги познайомилася з хлопцем.

Він був трохи молодший за мене. Я не приховувала, що в мене є син. Але як не дивно, він відразу знайшов з моєю дитиною спільну мову. Але мені ще треба було познайомитися з його мамою.

Одного разу він мені сказав, що мама чекає нас до себе в гості. Я дуже переживала і на першу зустріч вирішила дитину не брати, щоб не зіпсувати стосунків із самого початку.

Але моя майбутня свекруха зустріла нас привітно. І одразу спитала, чому це я залишила сина вдома. Виявляється, вона вже купила йому іграшки і всім знайомим сказала, що вона вже має онука. Я й досі вдячна їй за це.