Рита з дитинства росла без батьків. Ні, ви не подумайте чогось поганого, мама й тато у неї були живі й здорові, але відсутні у її житті. Ще коли дівчинці виповнилося три роки, вони обоє поїхали на роботу за кордон. Виховували малу дитину дідусь та бабуся.

Минув час, Рита виросла. Закінчила навчання, влаштувалася на роботу та зустріла прекрасного хлопця. Дуже шкода, що батьки пропустили й ці важливі етапи у житті своєї доньки. Дідуся й бабусі не стало, тож чоловік став єдиною близькою людиною для неї.

Одружилися вони таємно. Батькам розповіли уже після розпису. Єдине, що донька почула – сухе: «Вітаємо». На цьому й все. Вони нічого не розпитували про свого зятя, не поцікавилися, як вони збираються жити й навіть не приїхали, щоб особисто привітати. Знову робота та кляті гроші.

Через рік Рита народила свого первістка. Онука дідусь з бабусею побачили аж через три роки, коли нарешті повернулися додому, бо вирішили, що настав час зупинитися. За час їхньої відсутності Риті з дитиною допомагала свекруха. З мамою чоловіка Рита розумілася краще, ніж своєю.

Хоч батьки й повернулися, але чуда не сталося. Вони не звертали уваги ні на дочку, ні на онука. Були заклопотані ремонтом вдома та іншими домашніми справами. Схоже, не навчені вони за дітьми дивитися та про рідних дбати. Не все в житті вимірюється грішми.

До себе додому онука вони не беруть. Навіть в гості жодного разу не запросили. Якось Рита наважилася все взяти у свої руки та познайомити батьків із родиною ближче. Через те, що вони прийшли без попередження, їх навіть на поріг дому не пустили.

Ситуація лише погіршилася після того, як відбулося знайомство між сватами. Рита святкувала день народження. Коли всі сиділи за столом, святкуючи, теща зробила зауваження зятю: «Юрко, не варто так голосно смакувати їжею. Ти ж тут не один. У Європі не прийнято…» Не встигла вона закінчити свою думку, як у розмову втрутилася свекруха: «А залишати рідних дітей напризволяще у Європі прийнято?»  Настала гнітюча тиша, після якої розпочався грандіозний скандал. Мами пересварилися між собою, наговоривши одна одній багато неприємностей.

Коли все закінчилося, чоловік Рити звинуватив її батьків у невихованості: «Ти мусиш змусити свою матір попросити вибачення у моєї. Вона нічого поганого не зробила, просто сказала їм правду у вічі. А якщо ні, то щоб ноги їхньої у нашому домі не було!»

Рита не знає, як їй вчинити у цій ситуації. Адже якби лише її батьки були винні, свекруха теж не подарунок, влізла туди, куди не просили. Хай би самі й розібралися між собою.

Джерело