Одного разу мій чоловік прийшов додому зовсім без настрою, Роман повідомив мені, що подає на розлучення. Він мені взагалі нічого не хотів пояснювати, сказав, що все інше ніякого значення для мене не має. Єдине, що я дізналась, і те від сусідки, що він зустрів іншу і щасливий з нею.

Гаразд, подумала я, я вже нічого не можу вдіяти, якщо вже минуло кохання, то я нікого не тримаю, але я була певна, що він все ж Роман буде дбати про наших дітей – нашому молодшому синочкові ще не виповнилось й двох рочків, то ж я була ще у декретній відпустці. Але на справі Роман вирішив кардинально змінити своє життя і відмовився від нас, виходить – колишній не приходив, не телефонував і, навіть, не давав гроші на продукти для дітей. Я була у складній ситуації.

І тут мені на допомогу прийшла моя свекруха – вона все ж таки не підтримала свого сина, адже шкода стало мене з дітьми, бо й сама мала такий досвід як я. Вона пошкодувала мене й своїх онуків й запропонувала, щоб я залишала діток у неї, а сама поверталась на свою роботу. Дарина Вікторівна ще доволі молода жінка, хоч саме вийшла на пенсію, тому легко зможе впоратись з онуками. Щиро кажучи, такій допомозі я дуже зраділа, адже моя мама не могла мені допомагати, бо живе за 100 кілометрів від нас, дорога дійсно дуже далека.

Ми про все домовились з Дариною Вікторівною – я біжу на роботу, а перед тим заводжу дітей до неї додому, приношу продукти та одяг, а вона доглядає онуків весь день. Все у нас складалось якнайкраще – я могла спокійно працювати, а свекрусі у радість провести час з онуками. Тим паче я добре виховала малюків – вони слухняні та виховані, допомагають і мені й бабусі та поводяться добре, наче все розуміють, як нам зараз непросто. Тому проблем не виникало. Єдиним мінусом було те, що багато часу займала дорога до додому моєї колишньої свекрухи і назад додому.

Але і тут мені Дарина Вікторівна запропонувала чудову ідею. Вона вирішила, що чудово було б, якби вона переїхала жити до нас, а свою квартиру здавала в оренду за хорошу плату. А чому б і ні? У мене трикімнатна велика квартира й місця вистачить нам усім, а гроші зайвими не будуть. Так ми порадилися і вирішили, що так буде добре зробити.

Дарина Вікторівна оселилась у мене й тепер я могла і довше поспати, і діток не везти через ціле місто до бабусі. Та й свою квартиру свекруха одразу ж здала на хороших умовах. Додаткові хороші гроші, які вона витрачала на онуків та відкладала – дуже покращила нам життя. Але нашу ідилію спробував зіпсувати мій колишній чоловік.

Почувши про те, що мамина квартира здана в оренду Роман чомусь вирішив, що має право на ці гроші, адже приписаний теж у ній. Він став мало не щодня телефонувати своїй мамі, хотів, щоб половину грошей свекруха віддала йому.

Всі розмови закінчувались суперечками – Дарина Вікторівна була категорично проти того, щоб давати якісь гроші Роману. Тим паче, що він не платить аліменти. Мати сказала йому, що все витрачається на його дітей і він не має ніякого ні якого права брати хоч щось з тих доходів. І взагалі вона просила більше не телефонувати їй, поки він не візьметься за розум.

Ось як свекруха, здавалося б чужа мені людина, може стати за рідну маму й підтримати у важкий час та піти проти власного сина. Я дуже вдячна долі, що моя свекруха така хороша та мудра жінка, завдяки якій у нас буде щасливе майбутнє.

Фото ілюстративне.

Джерело