Віра росла у багатодітній родині. Крім неї у сім’ї було ще дві сестри та один брат. Почуття обов’язку перед батьками, які віддавали дітям все і змогли забезпечити старшу дочку освітою, не відпускало Віру. Щойно вона стала на ноги, то одразу почала допомагати молодшим дітям. Кому з оплатою навчання, кому з виплатами за квартиру.

Для того, щоб допомагати близьким, Віра спеціально шукала підробітки. Зараз вона працює в міжнародній компанії і заробляє достатньо, щоб забезпечити себе та продовжувати допомагати сестрам та братові.

У 33 Віра зустріла Лева. Згодом вони почали жити разом. І все йшло добре, якби не постійні дзвінки та появи родичів із проханням про фінансову допомогу.

Зрештою, одного разу наречений не витримав.

– Віро, вони вже не діти, щоби забезпечувати їх. Знаю, що твоїх батьків уже давно немає з вами, а ти довгий час вважала себе за маму й тата для молодших. Але, кохана, вони вже повинні самі дбати про себе та своїх дітей.

Віра нічого не відповіла, але подумки погодилася з Левом. Вже минуло достатньо часу. Її сестрам та братові більше 20 років. У двох є сім’ї. Чому вона має відігравати роль мами й тата?

Вона вже збиралася припинити допомагати їм, коли сталося несподіване. Молодший брат Олег розлучився. І оскільки жити йому було ніде, Віра на якийсь час поселила його в себе. Леву це не дуже сподобалося, але він промовчав. Через рік він дізнався, що Віра оплачує будівництво будинку для того самого брата. Тоді його терпінню прийшов кінець.

– Я багато можу зрозуміти, але такі сімейні стосунки точно не для мене. Їм зручно, а ти не хочеш помічати очевидне – тобою користуються.

Після цих слів Лев зібрав речі та пішов. Через якийсь час він одружився з іншою жінкою, а Віра залишилася наодинці з потребами родичів.

Нещодавно Вірі  Володимирівні виповнилося 42 роки. Своєї сім’ї вона так і не створила, але так само продовжує підтримувати сестер та брата. Іноді допомагає з племінниками, бере їх разом із собою на море та всіляко підтримує. Наче вона їхня бабуся.

Але нещодавно сталася неприємність, і Віра опинилася у лікарні. Вона провела в палаті більше тижня, але до неї ніхто з рідних не зайшов. Засмучена Віра не витримала. Вона набрала номер однієї із сестер.

– Не соромно вам? Я стільки вам допомагала все життя, а ніхто з вас навіть пляшку води чи фруктів не принесе! Як так можна?

Сестра почала невиразно виправдовуватися, але Віра не стала слухати. Вона поклала трубку і вирішила відтепер жити тільки для себе. Але чи не запізно вже?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

Джерело