Я прочитала купу історій на сайті, коли зіткнулася зі зрадою. Пробачити я змогла, а ось довіра та почуття пішли, довіра зникла відразу, а почуття вмирали повільно та невідворотно. У результаті ми розійшлися.

Він намагався мене втримати і повернути, але мені було все одно, не залишилося ні болю, ні почуттів нічого, я дивилася на нього з жалем і співчуттям, як дивляться на малолітнього родича, що нашкодив, а він щось говорив і намагався мене втримати і зупинити.

Я ніколи не звинувачувала його за зраду і брехню, не ненавиділа. Причина була проста: це була моя плата, мій бумеранг за те, що я колись зробила так само з іншою людиною.

Мені було 19 років я зустрічалася з іншим, він до безумства любив мене, а я дозволяла любити себе і не цінувала його за те кохання і турботу, яку він мені дарував. Я обіцяла його чекати, коли він пішов в армію, але в результаті зустріла іншого, закохалася як кішка, втратила голову і вчинила найжорстокішим чином, з головою пішла у нові стосунки.

Після довгої брехні та зрад написала листа своєму солдатові, де розповіла всю правду і попросила пробачити мені, і відпустити з розумінням.

Напевно, правильно казали наші батьки, що на чужому нещасті не побудувати щастя. Моє нове кохання закінчилося, так само як і почалося — зі зради. За свого коханця я вийшла заміж і поїхала з ним на малу Батьківщину. Через десять років важкого та болісного шлюбу настав фінал, який змусив мене згадати мою ж зраду.

Ми розлучилися після двох років спроб зберегти стосунки та повернути почуття. Ми розлучилися, і я поїхала додому, і як у гарних, але сумних фільмах про кохання, я зустріла його. Це той самий хлопець, мої перші стосунки, той солдат, якого я не дочекалася.

Так це був хеппі енд, але не для мене, цей хлопець давно вже чоловік, красивий, статний, мужній, він давно вже щасливо одружений, його дружина красуня та розумниця, і разом вони вирощують трьох дітей. Він прекрасний батько і чоловік, і по-іншому бути не могло.

А мені 35 років, я одна, я не маю ні сім’ї, ні дітей, ні коханого чоловіка, лише досвід, гіркий досвід свого життя. Я не знаю, чи це доля, карма, чи бумеранг це повернувся, чи просто так було накреслено в книзі життя, але одне я знаю точно.

Завжди потрібно залишатися людиною і не падати в бруд ні обличчям, ні душею. Не можна з бруду та зради побудувати щось світле та хороше, як казали наші батьки діди та бабусі «що посієш і те пожнеш». Я отримала те, що заслужила, і занадто пізно все зрозуміла.

Я ще в декреті, а чоловік наполягає, щоб вже виходила на роботу. Не знаю, як мені правильно вчинити. Дитині лише три місяці — з такою проблемою прийшла до мене Андріана.

Я хочу вам розповісти про своє не взаємне кохання. В перше я його побачила в 7 класі. Він був моїм одноклассником. Я перевелася в його школу, через сімейні обставини, сиділа

Це історія про самотнього літнього чоловіка. Дружини його не стало ще сім років тому. Йому важко було змиритися із втратою, єдиною розрадою для старенького став мопс по кличці Жужик. Чоловік