Колись у сім’ї моїх батьків завжди був спільний бюджет – мама і тато працювали на роботі, а зарплату складали на купку, витрачали теж спільно, всі великі покупки обговорювалися наперед.

А у мене в сім’ї якось так повелося, що сімейний бюджет у нас різний. Почалося це після того, як я вийшла з декретної відпустки. До цього нас забезпечував чоловік. Але тепер кожен витрачає свої гроші, що заробив – те і його. Мені це здається не зовсім нормальним. На мою думку – сім’я на те і сім’я, що все повинно бути спільним, включаючи гроші.

Народивши сина, я три роки просиділа в декретній відпустці. Дуже втомившись від побуту, я з радістю відвела дитину в садок, а сама вийшла на роботу. Я так скучила за роботою і спілкуванням, що викладалася на максимум. Це було помічено, і я отримала підвищення, а найприємніше, що це відбилося і на зарплаті. Так я стала отримувати стільки ж, скільки і мій чоловік.

Ось тоді-то все і почалося. На моє прохання, що потрібно зайти в банк і сплатити комунальні послуги чоловік відповідав «Ти заробила – оплати». Я тоді не надала цьому значення і заплатила за рахунками. Потім постало питання про покупку синові зимової курточки, знову я купила. Приносити продукти додому стало моїм обов’язком. Я мовчу за одяг і взуття для себе. Ось так і вийшло, що свої зароблені гроші я витрачаю на себе, сина, будинок і продукти.

Одного разу я запитала, куди ж ідуть гроші мого чоловіка? Я задала йому це питання і отримала відповідь, що це не моя справа. Тоді я вперше серйозно задумалася. Я не могла ніяк зрозуміти, що трапилося. Здавалося, що мого чоловіка сильно гнітять мої доходи, він відчуває себе ображеним. Свою заробітну плату він витрачав на нашу машину: її заправку і обслуговування.

Гроші, що залишилися він відкладав на нову машину. Я і не знала, що він хоче поміняти наш транспорт. Склалося враження, що це йому потрібно для самоствердження. Довести, що він чоловік і може купити нову машину. Я постаралася заспокоїти його, що не важливо, скільки кожен з нас заробляє, ми – сім’я і всі гроші йдуть лише на нас. Здавалося, мої слова його заспокоїли, поки мене знову не підвищили і збільшили оклад.

Я зробила величезну помилку, сказавши йому про це. Але я була така рада, що не могла, не поділиться з найріднішою для мене людиною. Чоловік закрився в собі. На мене лягли повністю всі витрати. Тепер я повністю забезпечувала сім’ю. На мої претензії він відповідав, що я ж більше заробляю, мовляв, толку з його крихт (це він мав на увазі свій заробіток). Мій чоловік, як і раніше всі свої гроші відкладав. Іноді він навіть у мене просив гроші на бензин для автомобіля.

Я, звичайно, все розумію, я зачепила його чоловіче его і інше. Але те, що передбачалася, як роздільний сімейний бюджет, переросло в забезпечення сім’ї мною однією. Я просто вже втомилася. Захотілося знову взяти і піти в декрет. Тепер я вже не вважаю ідею витрачати свої гроші кожному на себе.

Як тепер вийти з ситуації, що склалася? Я всіляко намагалася показати чоловікові, що він глава сім’ї. Що не важливо, що я заробляю більше, адже ми – сім’я. Але кожен раз мої слова мали зворотний ефект. Вони не надихали його, а швидше навпаки. Не можу зрозуміти, як допомогти чоловікові і що робити з цим роздільним бюджетом? Так жити я більше не хочу і не можу.

Фото ілюстративне – matrony.