Якось нас з чоловіком запросили на день народження до його друга. Там була знайома для мене компанія, тому я з радістю пішла разом з коханим на святкування. Вже на самому свят в ресторані серед гостей я помітила одного чоловіка, якого до цього ніколи не бачила. Коли я запитала в чоловіка, хто це такий, коханий розповів цілу історію цього загадкового нового знайомого.

Була колись в цього чоловіка дружина. Все в них було добре. Гарно заробляли, жили в своїй, хоч і невеличкій, квартирі, ні в чому собі не відмовляли, грошей завжди на все вистачало. Так, не великі багатії, але елементарні речі та свої бажання забезпечити могли.

І так добре вони жили близько семи років. А потім сталася трагедія (для того чоловіка). Дружина захотіла дітей. А чоловік то був категорично проти, адже не хотів брати на себе відповідальність, а хотів далі насолоджуватися життям для себе. Якщо чесно, я не осуджую таку позицію, проте такі речі все таки до весілля обговорюються.

В підсумку, вони розлучилися. Квартира була і так дружини, сам же він забрав автомобіль, який вони придбали. І тут то й почалися проблеми. Виявилося, що без дружини дуже дорого жити. Бо ж треба за оренду платити, продукти самому купувати. Особливо не погуляєш в ресторанах, барах, пивних закладах.

Хоча зарплата і п’ятнадцять тисяч, і вона для міста, де він живе досить велика, на їжу залишалося всього якихось пару тисяч. Всі ці роки він жив в рожевих окулярах, бо ж не знав, як це – жити самому. До весілля він жив з мамою, а потім переїхав до дружини. Зараз навіть думав повернутися до колишньої, але вона його не прийме, та й ти більше не кохає він її давно. Тому «виживає» він зараз самотужки. Ось такі бувають чоловіки.

Джерело