Соломія тільки зайшла у ванну після робочого дня, як в її пальто завібрував телефон. Я і без цього був сам не свій. Тремтячими руками я підняв слухавку, та у відповідь мені лише мовчали. Я ледь дочекався Соломію
Соломія тільки зайшла у ванну після робочого дня, як в її пальто завібрував телефон. Я і без цього був сам не свій. Тремтячими руками я підняв слухавку, та у відповідь мені лише мовчали. Я ледь дочекався Соломію.
Бориса вразило нахабство його коханої. Вона прямо біля їхнього під’їзду гомоніла з якимось парубком, навіть незважаючи на те, що вони жили на другому поверсі і вікна їхньої квартири виходили на подвір’я.
Борис був сам не свій. Незважаючи на всю засмученість, він зібрав всю свою волю і став спостерігати. Коли Соломія окинула вікна їхньої квартири поглядом, він присів. Автомобіль від’їхав, а Соломія попрямувала додому. Йому пощастило, він встиг сфотографувати номера авто, що від’їжджає, потім він поспіхом розтягнувся в кріслі перед комп’ютером.
Соломія увійшла до квартири. Світло було вимкнено, а коханий сидів у темряві, вступивши в екран монітора. У попільничці, ка знаходиться на підвіконні, ще диміло. Вона зрозуміла, що Борис був біля вікна, але не вважала за потрібне виправдовуватися.
– Як минув день? Я думала тебе нема, світло ніде не горить.
– Вітання! – ледве стримуючи себе відповів Борис.
Соломія запідозрила недобре, тому що коханий завжди був з нею дуже ніжний. Він швидко взяв себе до рук:
– Люба, ну де мені ще бути, просто захопився роботою.
– Я чогось не подумала, адже вже дуже пізно. Як минув день? Як справи на роботі? Твоя секретарка сьогодні не тупила? – поцікавилася дівчина. – У тебе все нормально? Як новий проєкт?
– Так, все добре! Тобі Світлана телефонувала. – сказав Борис навздогін Соломії, яка попрямувала до ванної кімнати.
– Я їй пізніше передзвоню. – Відповіла дівчина вже з ванної.
Хлопець докоряв собі за безхребетність: “Який же ти мужик! Ти просто ганчірка!”
– Соломіє, я тобі дзвонив! – прокричав у ванну Борис.
– У мене телефон щось глючить. То виключається, то включається! – відповіла Соломія.
– Я хвилювався! Де ти пропала?
– Ми з подружками були на фестивалі, там було класно! – почала виправдовуватися Соломія.
Борис почав смикати двері:
– Ти чого замкнулася?
– Та я на автоматі. – Відповіла дівчина і почала швидко митися.
– Ти з ким приїхала додому? – наче на допиті, Борис поставив запитання своїй коханій.
У кишені Соломії почав вібрувати телефон, Борис підняв слухавку, але ніхто не відповів.
Він кілька разів спитав, хто це, але його питання проігнорували. Бориса засліпила лють, і він став ломитися у ванну, але Соломія злякалася і не поспішала відкривати коханому. Вона йому прокричала: “Борисе, ти б охолонув, адже я перед тобою ні в чому не винна”.
Він сів на диван і обхопив голову руками і почав думати, що втратив кохану. У цей момент Соломія вийшла з ванної обмотана рушником, вона була така мила.
– Борисе, хто дзвонив? – схвильовано запитала Соломія.
– Та це зовсім не має значення. Люба, йди до мене!
Борис обійняв свою кохану, наче чекав на це вже давно. Цього дня було все наче вперше. Після цього Соломія заснула, а він не міг заплющити очей. Може, їй не вистачає його уваги, а може…, і вона шукає цього в іншому місці.
Вранці в нього все валилося з рук. Йому хотілося плакати. Він думав про неї щомиті. Він був певен, що вона йому наставляє роги.
Йому навіть стало здаватися, що він упокорився з цією думкою. Він навіть хотів зробити їй це у відповідь з подругою. Бориса хитало наче в шторм. Він вирішив, що поїде з роботи раніше, щоб купити розкішний букет. Він хотів влаштувати романтичну вечерю і поговорити з нею відверто.
Коли він під’їхав до під’їзду, то знову побачив ту саму іномарку, і це було неочікувано. Він залетів у квартиру, а там була Соломія разом із якоюсь літньою дамою.
– Любий, проходь. – Вона забрала квіти з рук Бориса. – Познайомтеся – це Борис, мій майбутній чоловік. А це, Марія Степанівна – мій майбутній начальник. Ми з нею зараз підписуємо контракт, і я працюватиму в її агентстві. Я просто готувала тобі сюрприз.
– Ми їдемо на зйомку, а ти передай майстру мій телефон, адже він у мене почав некоректно працювати. – Прошепотіла Соломія коханому.
Цієї секунди в голові Бориса все перевернулося. Він усвідомив, що з цього дня він буде з нею завжди уважним, ніжним та терплячим.
Фото ілюстративне