Я, як звичайний хлопець зустрів дівчину, потім одружився. У сім’ї я був далеко не улюбленцем, все найкраще діставалося молодшому братові. Не надавав цьому значення, оскільки завжди молодших дітей батьки більше люблять.

Моя дружина Олена — хороша, поступлива дівчина. Проте, проживши 2 роки у шлюбі, став помічати дивну поведінку дружини. Вона постійно затримувалася на роботі, часто виїжджала у відрядження.

Працювала абсолютно у жіночому колективі, нікуди не ходила, тільки іноді гостювала у моєї мами та брата. Вони мешкали в окремій квартирі.

Мої підозри активізувалися, коли Альона перестала носити обручку, яку подарував на заручини. Вона пояснила, що затікають пальці і тому тимчасово зняла прикрасу, хоч показати її не могла, нібито не хоче шукати.

Якось, вирушив у гості до мами та брата. Родичі зустріли мене привітно, напоїли чаєм. Потім брат пішов у справах, а я вирішив відпочити у його кімнаті.

Випадково виявив на ліжку брата обручку, яку Альона, нібито не могла носити. Пазл склався! Дружина обманює мене з моїм молодшим братом. Пішов на кухню і розповів мамі.

Проте її реакція мене шокувала. Вона у вимогливій формі попросила залишити брата та Олену у спокої та подати на розлучення. Потім додала: «Зараз скажу правду! Ти мені не рідний син, я тебе усиновила у 1,5’року, думала своїх дітей не буде. Потім народився Андрій і звичайно, його люблю більше. Але тобі добре виховала, дала освіту. Так, я знала про стосунки Олени та Андрія, але тобі вирішила не говорити».

Пішов із гостей із важким серцем, не міг прийняти таке від близьких людей. Подав на розлучення, переїхав до іншого міста. Більше з мамою, Альоною та братом не спілкуюся.

Познайомився з дівчиною, але не поспішаю створювати сім’ю, хоча вона дуже хоче. Але я навіть не можу розповісти, що пережив. Соромно!

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Джерело