Зібралися всі діти. Двоє вже одружені, то ж приїхали з сім‘ями. Аня примчала з інституту. Всі дуже раді і задоволені. Купили батькам подарунки. То ж таке щастя! Сьогодні двадцять п’ять років, як вони одружилися. Срібне весілля
Зібралися всі діти. Двоє вже одружені, то ж приїхали з сім‘ями. Аня примчала з інституту. Всі дуже раді і задоволені. Купили батькам подарунки. То ж таке щастя! Сьогодні двадцять п’ять років, як вони одружилися. Срібне весілля! До нього доживають разом далеко не всі, хто одружилися. В наш час це взагалі рідкість. Статистика розлучень дуже висока.
Від того що батьки разом живуть, в дітей аж груди розпирає від гордості. Вони щиро радіють. Ще один подарунок вони зробили один на всіх. Батьки, навіть, не підозрювали, що вони всі приїдуть. Не думали й святкувати. Але сини і дочка вирішили по-іншому. Зустрілися всі разом і обговорили цей важливий день. Знають всі прекрасно, як батьки про них дбали і на собі завжди економили, лиш би діточкам було добре та мали щасливе дитинство. А тепер вони захотіли своїм найріднішим зробити справжнє, родинне свято. Так, як сестра ще не заміжня і має більше вільного часу, зайнялася святковими справами. Дізналася в ресторані вартість такого свята і замовила залу. Гроші зібрали між собою і зробили батькам надзвичайний сюрприз.
Першими приїхали Аня та Ігор з сім’єю. Подарували подарунки і чекають з нетерпінням на Максима. Нарешті під‘їхав брат білим бусом, в брата та сестри аж очі з радості загорілися. Вийшов брат і став запрошувати всіх до автомобіля. Батьки не розуміють що коїться. Тоді Аня пояснила, що вони всі їдуть святкувати їхній шлюб в ресторан. Спантеличені батьки пішли вдягатися в найкращий свій одяг.
Приїхали до ресторану, де на них вже чекали і привітно запросили до накритого столу. Такої несподіванки батьки не очікували. Діти добре постаралися, довели матір з батьком до радісних сліз. Вони думали двоє посидіти в кухні, згадати як познайомилися та одружувалися. А тут така шикарна вечірка!
Свято, справді, вдалося! Були всі самі найрідніші і найдорожчі. Тішила батьків дружність їхніх дітей. Вони так багато позгадували. Діти пригадали море моментів, про які батьки забули, були й невідомі. Вперше сьогодні озвучені. Наговорилася та насміялися від душі. Також танцювали та веселилися і фотографувалися, щоб зробити цей прекрасний момент їхньої родини історичним.
Батьки танцювали свій танець, точно під ту пісню, що на весіллі був в них першим. Як то приємно, що діти впитували в себе розповіді, які про себе розповідали мама з татом. Аж в душі від щастя щось робилось, від їхньої уваги. Очі блищали радістю, а серця були наповнені любов’ю та вдячністю, до тих, що леліяли та виносили на своїх руках. До тих, яким готові були прихилити небо. Танцювали і говорили про особисте, виявляється життя їхнє складається з багатьох щасливих моментів та днів. Хоч не просто було, дітей народили і потрібно було про них дбати та ставити на ноги. Думали про їхнє майбутнє, але прожили дружно і щасливо. Та й дітей зуміли навчити. І передали зі своїх душ ту любов та дружність.
Організоване їм свято стало підтвердженням. Пишались своїми нащадками, тішилися, бо не даремно ті роки прожили. Виростили хороших людей.
Галина Мазурик, “Срібне весілля”